Спокійної ночі коханому чоловікові

Спокійної ночі коханому чоловіковіСеред сильних вітрів і потоків розлуки,
В СМС тобі пишуть солодких снів мої руки…
А серце нудьгує, сумує без тебе…
Душа зачаїлася, чекає зустрічі ледве дихаючи…

* * * * *

Ніч вкриває ковдрою холодним,
І свідомість робить тихим і сонним.
Але перед сном я наберуся сил і тобі напишу…
Солоденьких снів, скучаю, дуже люблю…

* * * * *

Спокійної нічки хочу побажати тобі дорогий.
А перед сном шийку ніжно обійняти.
шепнути На вушко: «Я дуже сумую…»
Життя без тебе не представляю…

* * * * *

Ніч. Свічки. Колекційне вино…
Я дарую тебе сон зі смаком Бордо…

* * * * *

Під зливою самотності сумую одна…
Але я міцно тримаюсь, ти ж знаєш мене…
Тобі спокійної ночі у віршах вигадала,
І смс під подушку тобі поклала 😉

* * * * *

Як вітер південний твій голос в душі,
Але коли далеко, неймовірно нудно мені.
Ось і зараз дуже сумую,
Снів зі згущеним молоком бажаю і під подушку кладу :)

* * * * *

Випити у снах фреш нашої зустрічі,
І ніжно ласкаво щоб за плечі
ти обійняв Мене теплом приголубил…
Сказав не нудьгуй, я скоро буду…

* * * * *

Під музику танго бажаю тобі,
Зустріти мене в сьогоднішньому сні…
Адже я без тебе дуже сильно сумую
Сумую, сумую, люблю, обожнюю…

* * * * *

Під тиском нічних хвилин моя душа сумує без тебе…
А серце бажає солодких кокосових снів зі згущеним молоком…

* * * * *

Сік апельсиновий і ложку ванілі,
Бажаю, щоб сладенькие сни з ними до тебе приходили.
В губки тебе міцно цілую,
Дуже і дуже одна в ліжечку холодної сумую я…

* * * * *

чорними Фарбами ніч на серце ставить друк…
Від них починаю по тобі сумувати та нудьгувати…
Зігрій мене своєю ласкавою смс
І солоденький сон побажай, який високо нас піднесе до небес…

* * * * *

Солоденьких снів зі смаком ванілі
І березовий сік, який ми пили…
Пили коли з’єдналися серця…
Як шкода, що сьогодні доводиться нудьгувати без тебе…

* * * * *

Абрикосовий смак в сон тобі посилаю…
І крапельку смутку відправляю тобі,
Крапельку щоб як я сумував і нудився
про зає своєї всю ніч згадував…

* * * * *

Вночі бажаю відчути літо,
А також зустрінь сонця світанки.
Зустріти мене там, обійняти, поцілувати…
І більше нудьгувати своєму сонечку не дозволяти…

* * * * *

Світ під ногами кудись зник…
Він пішов далеко, і спокійної ночі нам побажав…
Він побажав нам спати не нудьгувати…
набратися Сил побільше, а вранці один одного обійняти…

* * * * *

Срібне світло місяця змушує нудьгувати душу за тими хвилинами радості що сьогодні дарував… Солодких снів… Сумую, цілу, обожнюю.

* * * * *

Сон бажаю тобі схоже озера згущеного молока…

* * * * *

Пульс мого серця азбукою Морзе бажає тобі снів зі смаком халви та східних солодощів… Люблю, сумую без свого сонця…

* * * * *

З обривків нудьги я складаю смс рядки і відправляю моєму сонечку шоколадні сни з горіховою, бананової і кокосовою стружкою…

* * * * *

Моя нудьга змушує тобі написати смс і відправити з нею солодкий сон у вигляді триповерхової торта… Шкода що я в ньому не помістилася…

* * * * *

Нічна пелена обв’язує очі і змушує нудьгувати без яскравих променів твоєї посмішки… Солодких снів мій ненаглядний…

* * * * *

Солодких снів мій любий, ти неймовірний жаркий вулкан поцілунків, обіймів і ніжних смс 😉

* * * * *

Швидше б нічна імла нас доставила до ранкових берегів зустрічі… Дуже за тобою сумую…

* * * * *

Нехай ти десь далеко:
Любов зв’язала міцно нас,
Мені відчувати тебе легко –
Ми ніби разом кожну годину.

* * * * *

Ніч знову накрила землю сном,
Невагомим, немов павутинка.
І міцно обійнявшись, ми заснемо.
Солодких снів, друга половинка!

* * * * *

Коханий, чому ж поруч
Всі ті, хто не гідний погляду,
Не те що думок, почуттів моїх?
Дана любов нам на двох,
А ти так далеко зараз!
Очі закрию, бачу нас
Удвох, як раніше. В ту ж мить
З вуст готовий зірватися крик,
Як віддано тебе люблю!
«О, повертайся!» — я молю.

* * * * *

День тягнеться так довго і сумно,
Коли тебе немає поруч, мій коханий,
В тузі свої я проводжу ночі,
Коли твоєї руки не знаходжу.
Швидше повертайся скоріше,
Щоб знову бути нам разом дні і ночі.
Про, як приємна все ж наше життя,
Коли я можу бачити твої очі.

* * * * *

Я знову подумки в дорозі.
Як у Рим, — до тебе веде дорога.
Ти скажеш, — Сонечко, пробач,
Але почекай ще трохи!
Будь то взимку або навесні,
З подачі пекла чи раю…
Але ти сказав — Не сперечайся зі мною!
Я краще знаю, люба!
Я не можу тебе обійняти,
І ненавиджу за це!
Ну що ще тобі сказати,
Моя любов з інтернету?

* * * * *

Між нами чимало кілометрів,
Не можу я до тебе додзвонитися.
Ну і сумний для нас час настав.
Чому я не літаю, наче птах?
Ось змахнув би крилами я широким,
Долетіла б до тебе, мій коханий.
І не був би ти ось таким далеким,
Мій єдиний і в серці зберігається.

* * * * *

Ти настільки від мене далеко!
Пережити мені все так нелегко…
І так боляче, що це відстань
Принесло нам гіркоту розставання…
Мій улюблений! Ми пройдемо і це,
Залишаючи час без відповіді,
Розпалюючи полум’я з іскри,
Порушуючи правила гри.
Я люблю тебе, а що важливіше?
Немає нічого краще і ніжніше!
Ми всі разом знову переживемо,
Адже так важливо, що ми лише удвох!

* * * * *

В очікуванні так повільно хвилини,
І порожній, поник у смутку погляд!
сьогодні не до тебе маршрути,
В очікуванні години йдуть назад!
Буду чекати тебе я скільки потрібно,
Мій улюблений, приїжджай швидше!
Без тебе так душно, порожньо, сумно,
Може, ми побачимося швидше?
Буду чекати тебе в будь-який час доби,
Дуже я люблю тебе, а ти?
Втратила без тебе розум,
Світ порожній, без почуттів і краси.

Розташовано в Вірші

Залишити коментар

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !