День здоров’я на Івана Купалу

Ох, літо, задушливе, спекотне…. Річка холодна, швидка… А банька спекотна, здорова, з парком запашним, з кваском медовим, та біля річки тієї самої з водою оксамитово-прохолодною… Добре-то як, громадяни!
Так, любили на Русі помитися-попаритися в лазні, а потім зануритися в річку або ставок. А влітку, у спеку, немає нічого приємнішого, ніж провести пару-трієчку годин на березі водойми, поплавати, позасмагати, може, і рибку половити. А ввечері — банька, справжня, наша, російська лазня з парком та віниками.
Люблять у нас в лазні паритися з різних приводів, а їх можна порахувати майже 365 штук в році, хоча і без приводу відвідати лазню завжди приємно. Дуже шановані різні «круті» свята, помитися напередодні з якимось сенсом — особливе задоволення. Один з таких свят перед вами, 7 липня — Різдво Іоанна Предтечі, або день Івана Купала. Ще у слов’ян-язичників це свято було пов’язане з літнім сонцестоянням, і святкували його в ніч з 23 на 24 червня. Але інші часи настали, і календар ми ведемо нині за новим стилем, ось і свято перемістилося на 13 днів, якраз до християнського свята Різдва Івана.
Дуже шанували цей день на Русі. Готувалися ретельно і з задоволенням, як до Світлої Пасхи. І святкували широко і весело. Прибиралися в будинках і садибах і готували різні особливі страви. Купалися в річках і ставках, як на Водохреще(Іоанн, адже, охрестив Спасителя), веселилися і виряджалися, як на Святки, водили хороводи і вінки заплітали, як на Трійцю, коротше, святкували широко і весело.
А починався свято напередодні, 6 липня, в день Горпини Купальниці. У цей день все обов’язково закупывались, тобто в будь-яку погоду обов’язково йшли купатися в річку, щоб 6 липня змити весь бруд і нечистий дух. А завтра вже 7 липня купалися для придбання здоров’я на цілий рік.
Воді належало в ці дні особливу повагу. З цього моменту дозволялося купатися у всіх водоймах. Вважалося, що вода прогрілася, а вся нечисть, яка там плавала і множилася, після Іванова дня благополучно вирушала геть. Постарайтеся влаштувати собі свято, викупайтеся в ніч з Горпини на Івана Купалу. Вода у всіх водоймах в цю ніч, свіжа, чиста, цілюща. І тепла, і м’яка, як кішечка….
Ну, і звичайно ж, обов’язково попартеся в лазні. На Трійцю ми вшановували берізку, а на Купалу належало паритися віником з трав. В цей день всі трави теж набували особливу силу, навіть кропива ставала «ласкава» і приємна. Поскладайте самих різних лугових квітів. Накосите свіжої трави. Зберіть віники з кропиви, звіробою, полину, материнки, лободи, підмаренника, м’яти, зніту, чебрецю, папороті та ін. Частина використовуйте, а решта посушите про запас. Постеліть траву на полки і на підлогу лазні. Запарте трави, і обполіскувати цією водою після миття і ширяння. Приготуйте настої та чаї з трав. Нехай сьогодні у нас весело пройде день води, чистоти, соковитих трав, здоров’я та банних задоволень.
Святкові частування в цей день були без надмірностей. Традиційним вважався кисіль — простенько, постненько, легко, проте ситно і смачно. Особливо шанувався вівсяний кисіль. Любителі ранкової вівсянки будуть особливо раді цій страві. Провернутый через м’ясорубку геркулес розведіть холодною водою й повільно доведіть до кипіння, помішуючи. Додайте цукор і сіль за смаком, і готово. Остудіть, можна додати ягоди і фрукти, і їжте як десерт.
А ще в цей день, вірніше, в цю ніч, палили вогнища на березі водойм, притаскивали і спалювали старі і «погані» речі, позбавлялися від усякого непотребу. А потім стрибали через Іванов багаття, очищаючись від всякого «мотлоху» духовного, гріховних помислів і немочі. І нам з вами не шкідливо світлої теплої літньої ночі посидіти біля багаття, подумати, помріяти.
Під ранок, втомившись від всіх святкових оздоровчих процедур, пориньте знову наостанок в прохолодну річку, випийте м’ятного чаю з медом, і …спати на здоров’я.