28 лютого 2015 — дата (коли, якого числа свято)
Багата на свята зимова пора прийшла до свого логічного завершення, і втомлене від розваг людство в останній день зими оголосило про відпочинок від усіх свят. Дивно, як це примудряється російський народ погуляти на православних і язичницьких гуляннях, не забути про європейські урочистостях та звичаї, не пропустити засновані державою офіційні святкові дні і дотягнути-таки до весни.
Така потрібна перепочинок доводиться ще й на перші тижні Великого посту, у православних християн, коли для віруючих на другий план відходять усі гуляння і вони більш серйозно виконують всі церковні обряди. Але затишшя це недовгий, адже останній день зими веде за собою довгоочікувану весну — час, коли календарні свята знову будуть приходити своєю чередою.
Настав останній день зими,
День веселий, і трішки сумне.
з приходом сонячної весни,
Сніг розтане, як і наші почуття.
Привітання шлю тобі зараз
В останній день зимової доброї казки.
Хай зима тобі свій шарм віддасть,
І піде. Тихенько, без розголосу.
Проводь її ти до дверей.
Попрощайся з холодом, морозом.
Хай рука чарівна любові
Раптом розпустить у твоєму серці троянди.
Пішли люті морози, хуртовини вляглися.
Залишки снігу на землі чорніють.
Вже чується всюди, як дзвенять струмки,
І вітер розвіває пташині трелі.
Останній день! Зима здає свій пост!
Вона послабила свої обійми.
Так нехай з собою зимушка візьме
Всі прикрощі людей, їх біди і нещастя!
Останній день зими прийшов,
І роздвоївся настрій,
Весна настане — добре,
Але погано зими завершення.
Не пограємо в сніжки ми,
Не зліпимо снігову ми бабу,
На санях не слетим з гори,
Не будемо їсти сніг додачу.
Але засмучуватися не треба,
Адже попереду нас чекає весна,
І теплим дням ми будемо раді,
Це чудова пора!
Зима пройшла,
Ура, ура!
Співає і танцює дітвора.
Скрізь крапель
Йде почався березень, скоро квітень.
Дякую, біла Зима,
В тобі — веселощі, гармидер.
Пора прокидатися природі
Природі посміхатися сонцю.
Дякую, мила Зима,
Відкрий теплу тепер вдома.
Ми будемо чекати тебе, повір,
І розкриємо тобі двері!
Не ображайся ти, Зима,
Клич Весну скоріше сама!
В цей день зима йде,
В гості мчить вже весна!
Хай же будуть гори щастя,
Світ прокинеться від сну.
Хай наповняться надією
Повні тривог серця.
Розцвітає хай, як колись
Удача, радість, краса!
Не хоче йти стара зла
Ще морозами і снігом нам не загрожує.
Кричить, наче вітер завиває
І на землі лежить ще білий граніт.
Але все одно не, трохи тобі залишилося
Вже весни запалився вогник.
Так що змирися і йди від сюди старість.
Зима, останній твій в календарі день.
Прощайте, кучугури, лід, хуртовина,
Втомилися від вашого полону,
Сьогодні останній сніжок полетів,
А завтра — весна, неодмінно!
Нехай не на вулиці, не за вікном,
Хай там ще сніг по коліно —
В душі! Ми з зимою попрощались давно,
І завтра — весна, неодмінно!
Вже весна стукає у будинок,
Зима зібралася в довгий шлях,
Березень тихо блукає під вікном,
І не дає струмка заснути.
Весна — пора, коли тепло,
В душі тепло і серце тане,
Хочу, щоб тобі щастило,
Хай серце бід твоє не знає.
Хай гіркоти підуть з зими,
Прийде надія до тебе в будинок,
Хай скрізь іде з тобою
Багатство в сукні золотом.
Зовсім ще недавно
Нам хуртовини пісні співали,
І повільно і плавно
Лягав на сніг їли.
малювали Візерунки
На склі морози,
На весь ліс тріщали
Змерзлі берези.
І ось зима в сумі —
Сили ослабли.
По вікнах загупали
Перші капели.
Так хочеться сказати «Гуд бай»
з гордим почуттям попрощатися,
Але все ж я скажу «Прощай!
До нових зустрічей. Років через двадцять».
Ах, ні, чого ж я несу?
Адже дев’ять місяців залишилося —
Сипатимуться сніг, і на носі
Зимушка знову здалася.
Але мені зараз важливо інше —
Завтра до всіх прийде весна,
По парку будуть гуляти троє:
Я, сонця промінчик і вона.
Залишити коментар