Успенський піст

Успенський піст 14 серпня — дата (коли, якого числа свято)

Двотижневий піст, присвячений Пресвятій Богородиці і є останнім з багатоденних постів у році, називається Успенським. Починається він 14 серпня, в день Походження (изнесения) чесних древ Животворящого Хреста Господнього або в народі — Медовий Спас, і продовжується до 27 серпня (Успіння Божої Матері). Історія поста налічує багато століть, згадки про нього датовані ще 450-м роком.

19 серпня, у День Преображення Господнього освячуються плоди нового врожаю, до цього моменту прийнято додатково дотримуватися і так званий «яблучний пост». Протягом усього Успенського посту християни, в пам’ять про те, що навіть свята і непорочна Богородиця трудилася, постила і молилася про нас, утримуються не тільки від вживання м’ясних, молочних продуктів і яєць, але і від тілесних задоволень і душевних розваг. Вони стримують роздратування і прояви негативних емоцій, уникають недобрих думок, вчинків і наклепу. Це час очищення душі, щирої, світлої молитви і покаяння.

Бажаю в цей Успенський піст дотримуватись не тільки тілесні правила, але й духовні. Нехай сварки розвіюються ще до того, як встигне розпочатися, а думки будуть звернені до Бога і речей, які вище звичних матерій. Цей пост — очищення, після якого кожен з нас стане оновленим.

* * * * *

Спас медовий пролетів,
Піст Успенський настає
з подією таким
Від душі вітаю всіх!

Два тижні — не біда,
Сміливо можна постувати,
з гріхами назавжди
Зможемо сміливо розпрощатися!

Два тижні без ковбас
І без сиру проживіть,
Не готуйте — все для вас,
Просто гризіть яблука!

Насолоджуйтеся тишею,
Богородиці моліться,
Піст Успенський невеликий,
дочекайтеся Закінчення!

* * * * *

Минуло з тих досі вже чимало часу,
Коли Богородиця покірно
Священний піст Успенський дотримувалася,
Благаючи прощення для грішного народу.

Хай пост очистить ваші душі,
Наповнить серце добротою.
Адже піст — не просто щоб не їсти,
Але щоб рости своєю душею.

Бажаю вам добра і миру,
У справах та віри зростання.
І будьте Господом збережені
Завжди і всюди — постійно!

* * * * *

Постити — для душі приємно,
Та тілу теж моціон;
Забудемо сварки безповоротно,
Очистимо дух з усіх боків.

Успенський піст — цілком ненудний,
Медовий, яблучний є Врятував.
Нехай він пройде благополучно
І в цей раз, і кожен раз!

* * * * *

всюди Витає запах троянд,
І час зорепаду.
Ось настав Успенський піст,
І нам постити треба.

Не час м’ясу, молоку,
І гучним развлеченьям.
Відкинувши сварки, суєту,
ми Приступимо до моленьям.

Ми радіємо днях святим
З рясним урожаєм,
І Богородицю у своїх
Молитвах славимо!

* * * * *

Літо, ось, до кінця підходить,
Отже, новий пост приходить —
Два тижні отчужденья,
А потім — душі народження.

Так, Успенський піст не такий суворий,
Не суворий і не жорстокий.
Все ж доведеться два тижні
Є, що раніше ми не їли:

Яблучка, морковочка,
Червона свеколочка,
Кашки, фрукти, мандарин —
Все в шлунку розмістимо.

Але не так важлива їжа,
Адже душа потрібніший куди,
Тому-то не гріши
І молитися поспіши.

* * * * *

Все, що у нас вже застаріло,
Щоб краще далі жити,
Те, що зайве, заважало,
Час нам прийшло забути,
У піст Успенський, самий короткий,
хай Серце радіє,
Я Вам щиро бажаю,
Хай до Вас не приходить смуток!

* * * * *

Забудь про сварки, крики, грім,
Успенський піст сьогодні править,
Хай світ огорне твій дім,
І кожен в ньому нехай славить Бога.

Очистись тілом і душею,
Забудь про буденні битви,
Знай Богородиця з тобою,
Предайся таїнства молитви.

* * * * *

Я знаю, дотримуєшся цей пост,
Як всі пости від мала до велика,
Адже кожен піст — це духовне зростання,
Пізнання Божественного лику.

Хай очищається душа,
І прояснює розум голоданье,
Живи по-божому, вірячи, не грішачи,
Превозмогай плотські все страждання!

Хай буде радість в серці, а печаль
Піде в небуття, ковтаючи сльози,
Щоб не було в кінці шалено шкода,
Що рвав ти бур’яни, минаючи троянди.

* * * * *

Розпалю церковну лампаду,
Три свічки зігріють мені долоні.
Крізь різьблену чорну огорожу
Серпневий вітер листя жене.

Все дивлюся на стару ікону:
Ангел Богоматері схилився.
Слідуючи церковним каноном,
З ночі до ранку я їй молився.

Я Успіння прошу надію,
Душу заспокоїти мені б треба…
М’яке світло кидає на одяг
Золочена з країв лампада…

Розташовано в Свята

Залишити коментар

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !