9 листопада — дата (коли, якого числа свято)
День української писемності та мови з’явився в державному календарі в 1997 році за указом президента країни. Головним героєм свята є національний літописець Нестор — автор «Повісті тимчасових років», послідовник Кирила і Мефодія та чернець Києво-Печерського монастиря.
З року в рік в День української писемності та мови в країні проводяться тематичні заходи, покликані виховати повагу до рідної мови і народних традицій. В цей день традиційно оголошується відкритим щорічний Міжнародний конкурс знавців української мови, вперше проведений у 2000 році. Конкурс включає чотири етапи, а переможці нагороджуються грошовими призами.
Українські люди, українські діти,
Українська мова — немає співучої на світі!
Бережіть його, зберегти у віках,
Скільки музики в наших чудових віршах!
На рідній мові говоріть, пишіть,
Всього світу його доброту доведіть,
Хай українська мова живе і співає,
І народ український нехай у світі живе!
Вся Україна святкує
цей Чудовий день.
І вас, друзі рідні,
Привітати мені не лінь!
З днем рідної мови,
З днем писемності.
нехай Життя буде казкою
З замком і конем!
Ми ввібрали з колиски
Те, що матері нам співали,
з любов’ю материнської
Звуки мови української.
У цій промові наша сила,
Скільки б років не минало,
Хай залишиться в століттях
День рідної мови.
Коли ж виникло найдавніше слово,
Про це не думаємо ми кажучи,
Що значить мова, і що в цьому такого,
Про те мудреці тлумачили не даремно!
Адже без мови не буває народу,
У кожної країни своя писемність є,
Мова — це право людей на свободу,
І слово рідне ми повинні берегти.
Хай українська мова стане основою,
Для сильної, могутньої, великої країни,
він Допоможе вистояти в суворому світі,
І славними будуть тієї землі сини.
Мудрий Нестор Літописець
Грамоту відкрив колись,
Щоб училися мудрості
І дівчата і хлопці.
В цей день писемності все-ж
Я нагадав би народу:
Немає мудрості дорожче
На землі в будь-які роки…
З днем писемності України,
Сердечно вітаємо вас,
Бажаємо добрих днів і світлих,
Бути грамотіями часом.
Мова рідна любити і славити,
Як свою Батьківщину любити,
Ще ми щиро бажаємо,
На цьому світі довго жити!
Пишемо ми легко і палко
І читаємо між рядків
Та як пишеться «горілка»
хлопці Знають назубок.
Ми сьогодні будемо писати
Заради красного слівця
Мовою Тараса Бульби
І коваля Вакули.
З пам’яттю про козака
Наші онуки і діти
Казки нові напишуть
На великому мовою.
Наша мова — в ньому вся наша історія,
Краса народу зібрана вся в ньому.
І всієї нашої України територія
Розмовляє гордо рідною.
В нашій мові — сторінки минулого,
Чудова мелодія степу, поля…
Хай же він залишається рідним, розкішним,
Збережемо його для онуків і дітей!
Виводить сьогодні дитини рука,
Який лише почав свої кроки робити
У пізнанні головних азів мови,
Слова: «мама», «Батьківщина», «світ» невміло…
Берегти вам бажаю, цінувати свою мову!
Йому з Україною цвісти рік від року!
І хай не покине країну ні на мить
Прагнення до світлого щастя народу!
Нестор бачив і писав,
Так в історію потрапив.
Свідчення його
Цінують дуже високо.
Свято нині на честь його —
працею Заслужив цього.
Залишити коментар