Всім, напевно, відомі слова колись популярної пісеньки: Від сесії до сесії живуть студенти весело. Але відчайдушна студентське плем’я зробилося б негідним самого себе, якби не отримало додатково до вічного веселощів ще й власний професійне свято.
День Святої мучениці Тетяни
Шукати зв’язок між російським студентством і святою мученицею Тетяною, день чиїй пам’яті став студентським святом, загалом, марно, оскільки її майже немає. От хіба що указ про заснування першого в імперії світського університету дочко Петрова Єлизавета підписала саме 25 січня, у день пам’яті святої Тетяни. І справа, як оповідає історичний анекдот, було в тому, що ідея про університеті належала фаворита імператриці Івана Шувалова, і він підніс указ Єлизаветі на підпис в день іменин власної матінки, яку звали Тетяна.
На відміну від європейських університетів, що мають до середини 18 століття вже не менше 500 років історії, Московський університет в перші півстоліття існування був, скоріше, голосно названим освітнім установою, ніж справжнім храмом наук. Судіть самі: 30 казеннокоштних (учнів за казенний рахунок) студіозусів, 10 професорів, три факультети і туманні перспективи. Більшість студентів складали різночинці, дворяни серед них зустрічалися нечасто. Первинне навчання проходило на філософському факультеті, який вважався початковим: викладали філософію, фізику, риторику, історію. Потім можна було вибирати спеціалізацію: юридичну науку, медицину або все ту ж філософію. Заняття йшли п’ять днів на тиждень, крім того, щомісяця диспути, покликані готувати студентів до публічним виступам і формуванню власних поглядів.
Традиції професійного свята студентства в той час лише формувалися. Але вже тоді в день 25 січня правився урочистий молебень, професура виголошувала промови про користь наук, і ті, хто найбільш науках зростав, отримували від університету нагороди. Особливо відзначилися нагороджували навіть маленькими шпагами, що давало право на особисте дворянство, а разом з ним і прекрасний шанс для різночинців зробити кар’єру.
Потім наставала пора святкової студентської вольниці. Слід визнати, що форми цього торжества недалеко пішли від язичницьких торжеств. Сучасники з обуренням розповідають про буйних ряджених, бродять по тихим московським вуличках, про катання з гір з купецькими доньками та про виконання під вікнами городян пісень, далеко не завжди пристойного змісту.
До початку 19 століття вища освіта в Росії зазнало зміни. Університетів налічувалося вже шість, за кількістю навчальних округів Російської імперії. Крім Москви, університети були відкриті в Петербурзі, Казані, Харкові та Києві. Склад студентів також змінився: замість різночинців тепер вони в переважній більшості походили з дворянських родин. До того ж разом з розвитком промисловості в країні утворилася нагальна необхідність у технічних фахівцях, яких могли готувати тільки відповідні навчальні заклади. У відповідь на цю потребу в Росії відкрилися Лісовий, Технологічний і Гірський інститути. Кількість студентів в імперії зростала, і Тетянин день святкувався все більш широко.
Втім, програма урочистості з новим століттям майже не змінилася. Урочистості, як і в минулому столітті, ділилося на дві частини. До офіційної процедури ставилися молебні в університетських церквах, звернення до ректорів студентам та вручення нагород відзначилися, а також обіди в університетських їдальнях і прогулянки для бажаючих по аудиторіях і бібліотеках.
Але найпопулярнішою була неофіційна частина, якої з нетерпінням очікували студенти. Як і їх попередники, вони розгулювали по міських вулицях, співаючи пісні. У Москві котячі концерти традиційно влаштовувалися під вікнами редакції Московських відомостей , оскільки газету заснували випускники університету. Іноді настрій натовпу був таким буйним, що в редакції навіть розбивали вікна. Більш заможні студенти святкували в рестораціях, і там траплялося таке веселощі, що воно затмевало навіть легендарні купецькі загули. Поліція, втім, була до молоді поблажлива: якщо вночі знаходили на вулицях тіла змучених святом студентів, писали крейдою на їх спинах адреси та на извозчиках методично відправляли по домівках. Свято проходило так запально, що до нього охоче приєднувалися університетські випускники і навіть не мають відношення до студентства городяни. Таким чином, торжество стало практично всенародним. Веселощі було, мабуть, справді без кінця і краю , ось що писав про нього університетський випускник А. П. Чехів: …випили всі, крім Москви-ріки, і то завдяки тому, що замерзла… Піаніно і роялі тріщали, оркестри не змовкали… Було так весело, що один студент від надлишку почуттів покупався в резервуарі, де плавають стерляді .
Большевики, звичайно, визнали Тетянин день ідеологічно чужим нової влади. Вже в 1918 році указом Раднаркому закрили церкви при університетах, а потім і самі навчальні заклади змінилися до невпізнання у всьому, від походження студентів до педагогічного складу і дисциплін, що викладаються. ;Професура царської Росії припала нових вузах не до двору, тому частина її емігрувала добровільно, а інші були вислані насильно.Залучені замість них до викладання люди, за статистичними даними, на 80% не мали спеціальної педагогічної підготовки. Крім того, список предметів, що викладаються зазнав істотні зміни: замість ідейно чужих філософії, історії та риторики нових студентів почали вчити марксизму, історичного матеріалізму та історії пролетарської революції.
В подібних умовах студентського свята, яка прийшла з минулого, також не знайшлося місця. Тетянин день був заборонений, всякі урочистості скасовані, а замість буржуазного пережитку радянська влада в 1923 році ввела нове свято — День пролетарського студентства. Ніякого розгулу і розваг він, зрозуміло, не припускав. У цей день влаштовувались демонстрації молоді, проводилися мітинги, загалом, робилося все те, чим так захоплювалися громадяни в роки радянської влади. Поступово свято втратив власне обличчя і майже забувся, у всякому разі, він вже не святкувався так широко, як до революції. Може бути, Тетянин день так і пропав би назавжди в низці багатьох забутих приводів повеселитися, але про нього згадали в новій Росії.
Як святкують день студента сьогодні
Новий Тетянин день вперше після довгої перерви відсвяткували 25 січня 1992 року в тому ж місці, де він народився, — у Московському університеті. На урочистостях був присутній всього якийсь десяток студентів, але добрий початок! У наступному році їх було вже кілька сотень, через рік рахунок бажає повеселитися молоді йшов вже на тисячі. Свято враз ожив, набрав обертів і придбав нові традиції. На прикладі святкування Тетянина дня в Москві чудово видно, як вміють веселитися сучасні російські студенти.
Зараз свято займає вже цілих два дні. У перший день в актовому залі ;проходить урочиста частина, коли викладачі, студенти та гості свята вітають Московський університет з днем народження.
На другий день звичайно призначається Блакитний вогник у ректора , куди запрошують кращих викладачів і студентів, які отримують нагороди за наукову та педагогічну діяльність. Триває свято концертом у Будинку культури МДУ, перед початком якого проводиться вікторина на знання історії університету і щедро розливається традиційна святкова медовуха, зварена за старовинним монастирського рецептом.
А самим веселим заходом по праву вважається велика дискотека в головній будівлі МДУ, де студенти з усіх факультетів можуть досхочу поспілкуватися між собою і вже зовсім без всяких формальностей як слід відзначити найкращий свій свято — Тетянин день.
Залишити коментар