Свято Різдва Пресвятої Богородиці є дванадесяті неперехідним святом. Кожен рік він відзначається в один і той же день — 21 вересня, рівно через 9 місяців після свята Зачаття Богородиці.
Різдво Пресвятої Богородиці — перший двунадесяте свято церковного року. Нагадаємо, що церковне новоліття (новий рік) настає 14 вересня за новим стилем. Він встановлений церквою в 4 столітті на честь народження Діви Марії — матері Ісуса Христа.
У слов’янських традиціях свято Різдва Богородиці присвячений родючості та сімейного благополуччя. До цього дня у селян закінчуються всі польові роботи. 21 вересня дякували Мати Богородицю за зібраний багатий урожай. Традиційно у слов’ян Богородиця асоціювалася з матір’ю сирою землею і вважалося, що саме вона дає благополуччя, покровителькою землеробства, сім’ї і особливо матерям.
Пресвята Богородиця народилась на зламі епох в роки правління Ірода Великого в одному з передмість Єрусалиму. Її батьки — побожні юдеї Іоаким і Анна були людьми забезпеченими, шанованими і знаними, але великого багатства не мали.
Їх рід, веде своє походження від царя Давида, до того часу вже втратив колишній вплив. За всіма мірками Іоаким та Анна були щасливими подружжям, їм можна було б позаздрити в хорошому сенсі, якщо б не одна обставина — проживши п’ятдесят років у шлюбі, вони так і не змогли народити дитину.
Можливо, на початку сімейного життя відсутність дітей не дуже сильно обтяжувало їх: поки ти молодий, то не особливо замислюєшся про такі речі. Однак на піку зрілості, коли у оточуючих однолітків почали з’являтися онуки, Іоаким і Анна стали все сильніше і сильніше просити Всевишнього послати їм дитя. Вони ще були в силах, вони могли ще зачати, народити і виростити довгоочікуваного дитини.
Кожен день подружжя чекали дива, але воно не поспішало відбуватися. Йшли роки, непомітно підкрадалася старість. Подружжя навіть пообіцяли свого первістка віддати на служіння у храм, але Бог немов не чув їх. І одного разу, після чергової молитви, Іоаким і Анна змирилися. Вони не проклинали Небо, їхні серця не озлобилися на весь навколишній світ, а віра в Господа не стала прохолодніше. Вони просто сприйняли свою бездітність як волю Божу. Раз Він благоволить залишити їх без потомства, то значить — так треба, значить, Йому видніше, ніж саме наділяти кожного людини, що давати, а що віднімати.
Літні люди з вдячністю прийняли свій хрест, просячи тепер лише одного — щоб їх залишилася життя була ще більш благочестивим, ніж раніше. Вони були все ще повні сил і вирішили повністю присвятити себе тим, хто потребував підтримки.
Доброчесних подружжя почали поважати ще більше, але перебували і злі язики. По навколишніх селах поповзли чутки, що Іоаким і Анна прокляті Богом, що з ними можна спілкуватися, а добрі справи, творені ними, приносять людям горе. Дійшло до того, що коли одного разу Іоаким приніс в Єрусалимський храм покладену жертву, священик прогнав його, заявивши, що не буде приймати її від негідної людини.
Іоаким і Анна несли хрест бездітності все своє подружнє життя. Одного разу їм по черзі з’явився ангел і сповістив радісну звістку — вони стануть батьками. І точно так само, як багато років тому літня пара покірно прийняла жереб своєї бездітності, — з таким же смиренням взяли старі і ту радість, яка випала на їхню долю.
Іоаким і Анна не стали сперечатися з ангелом, не стали благочестиво відмовлятися, посилаючись на поважний вік і неможливість мати дітей. У ту ж ніч чоловік і дружина були разом, а через деякий час жінка зрозуміла, що вагітна. Пройшли належні їй місяці, і Ганна народила дівчинку, яку назвали Марія. Праведники дали обітницю посвятити свою дитину Богові і віддали дочку в Єрусалимський храм, де вона служила до повноліття.
Тропар Різдва Пресвятої Богородиці
Переклад:
Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній: бо з Тебе засяяло Сонце правди — Христос Бог наш, і, знищивши прокляття, дав благословення і, знищивши смерть, дарував нам життя вічне.
Залишити коментар