День Ксенії Петербурзької – 6 лютого

День Ксенії Петербурзької - 6 лютого6 лютого – дата (коли, якого числа свято)

Днем пам’яті святої блаженної Ксенії Петербурзької православна церква вважає 6 лютого. Ксенія досить рано овдовіла, і раптова смерть дорогого чоловіка стала для молодої жінки справжнім ударом. Вона переодягалася в його одягу, вдень бродила по місту і наполегливо намагалася запевнити всіх, що її чоловік живий, а вночі йшла в поле. Там, стоячи на колінах, вона ревно молилася до самого світанку. Також ночами вона носила цеглу на самий верх споруджуваної церкви. За велике терпіння, надзвичайну лагідність, смиренність і віру Господь нагородив її даром прозріння. Вона відкривала таємниці людям, вчила їх праведності, і навіть одне відвідування приносило приймаючим блаженну Ксенію в своєму будинку справжню удачу і благополуччя. Ксенію Петербурзьку народ почитав довгі роки, а в 1988 році вона була зарахована до лику святих.

Свята Ксенія сьогодні
Почесна. Дарує благодать.
Ікони світяться полотна,
Цей краси не розповісти!

Світла душа у Петербурзькій,
Зайшов до каплиці християнин,
Сьогодні світлий день повсюди,
Для люду, моря, гір, рівнин!

* * * * *

Пам’ять Ксенії ми шануємо,
Що була дружиною вірною,
Знаю все про неї майже,
Як про Ксенії блаженної,
У свято пам’яті її
Я тебе, друже, вітаю,
Я бажаю, щоб твоє
Щастя було б безкрайніх!

* * * * *

Свята блаженна Ксенія…
Хто знає про неї хоч щось?
Без чоловіка і без розчулення,
Залишилася одна, без всього.

Ні вдома, ні даху не знаючи,
По світу ходила в одязі,
Що чоловіка їй нагадувала,
Не стала такою, як раніше.

І по стороні Петербурзької
Блукала вона дні і ночі,
Чоловіка шукаючи в землі руській,
І плачу, що було сили.

Господь прославив її
За подвиги і за терпіння.
Зарахована до лику святих
блаженна Ксенія Петербурзька.

* * * * *

Гинуть душі, пропадають,
В море жадібності, злості,
Чорною заздрістю згорають,
Шукають тепленькою долі.

Але, як совісті десниця,
Як незримий божий очей,
Петербурзька мандрівниця,
У полі молиться за нас.

Блаженний здійснюючи подвиг,
Паплюжив, плотські гріхи.
- Помилуй, Ксенія Свята,
І нам, убогим, допоможи!

* * * * *

День Ксенії Блаженної настане у лютому,
Пригадайте її і помоліться богу,
Мабуть, і не знайдеш на всій великій землі,
таку Долю злу й важку дорогу.

Але всі мовчки зносила, і людям допомагала,
Сказати, що буде далі, вміла і могла,
Давайте ж пам’ять цю молитвою прославимо,
І треба, щоб молитва в будь душі жила!

* * * * *

Жила під шлюби Ксенія свята,
Але в житті їхні дороги розійшлися -
Вдовою рано чоловік її залишив
за собою піти не попросив.

Забула Ксенія земне все на повіки,
Втіхи, радості і пишність буття;
Бродила вулицями Петербурга,
Шукала правди, не искав тепла.

А ночами на цвинтарі Смоленськом
Носила камені, допомагала будувати храм,
За це Бог послав їй дар прозренья
Та передбачення майбутнього дар.

6 лютого ми вшановуємо святу,
Дякуємо за добрі справи -
«Спасибі Ксенюшка за життя таке,
Дякую за здоров’я та успіх в справах!»

* * * * *

Не заради слави і оплесків
Вона позбавила себе найкращих благ,
Не для забави прагнула страждань,
А до світла твердо рухалася через морок.

Сьогодні пам’ять Ксенії Блаженної,
Що допомагає стражденним завжди.
Так нехай серця любов’ю безсумнівною
Наповнить вона всім і назавжди.

* * * * *

чи Так це просто, люди,
На шлях юродства ступивши,
З радощами розпрощатися,
Богу душу присвятивши?

Ксенія була така,
Пресветлейшая душа,
Лише на чоловіка сподіваючись,
Жила тихо, не поспішаючи.

Але спочив її коханий,
І, не бачачи сенсу жити,
Подвиг жінка здійснила,
Про себе вирішивши забути:

Відгукувалася лише на ім’я,
Що носив за життя чоловік,
І жила заради молитви
Під спасіння грішних душ.

У цей день ми згадуємо
Православний подвиг твій,
Та в молитвах тебе пам’ятаємо
Ми Блаженної і Святий.

* * * * *

Зима. Гарний Петербург.
Охоплений світськістю туречини салон.
Неотрешенность снігових хуртовин.
Багатий двоповерховий будинок.

І тут по вулиці йде
Бабуся з маленькою костуром.
Очі її дивляться вперед,
В них сльози і святий спокій.

Як багато вона провела
В молитві днів, ночей, годин:
У храмі те, позбувшись сну,
Під звуки співочих голосів

Стояла; то серед полів
З поклоном зверталася до Бога.
А дощ, як неземної ялин,
Змивав сумі потроху.

Блаженної Ксенії доля
Був Господом дано невипадково
У світлі її добрих справ
Так багато залишилося таємно…

* * * * *

В один з холодних днів лютого,
В холодну зимову холоднечу.
Помітили люди діву одну,
Скорбну гірко чоловіка.

Втрата була на стільки гірка,
доля Зіграла злий жарт.
Майно бідним все роздала
Залишивши лише кофту та спідницю.

Пройти крізь зраду сльози і біль,
Крокуючи босий по дорозі.
Не кожна зможе залишитися собою,
Стояв на могильному порозі.

Порожні очі і руки порожні
Душа, хоч жила, не тужила.
Подачки з рук вона не брала,
А якщо брала, віддавала.

Давайте пам’ятати про людей, про те,
Що щастя подати неможливо.
Його потрібно заслужити, кров’ю, горбом
заслужити Його дуже складно.

Блаженна Ксенія – символ добра,
Добра і духовного світу.
Їй не важлива будь-яка ціна.
Хоч цента, хоч цілого бенкету.

Духовна цінність – її ідеал.
Стоячи одна в чистому полі.
Вона це все сама зрозуміла
Блаженною ставши Божою волею!

Розташовано в Свята

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !