7 листопада 2015 — дата (коли, якого числа свято)
Найближчу суботу перед Днем пам’яті Дмитра Солунського, який припадає на 8 листопада, православний світ називає Дмитрівській батьківського суботою. Довгий час дата існувала, по встановленню самого князя Дмитра Донського, як день пам’яті воїнам, полеглим у Куликовській битві. Однак, після деякого часу, вже всіх спочилих християн стали поминати в цю суботу.
Незмінними атрибутами Дмитрівської суботи є панахиди та заупокійні богослужіння, відвідування могил родичів, особливо батьків, і поминальні трапези. До церкви віруючі приносять різні частування для незаможних, ставлять свічки не до ікон, а на спеціальний столик — напередодні, до Розп’яття, просять у молитвах блаженного упокоєння для покійних рідних.
До батьківської суботи
Ти згадай рідних,
Молитвою, добрим словом,
Не забувай же їх.
За упокій свічку постав,
І спосіб їх уяви,
Згадай всіх по іменах,
За добрим їх справах!
Дмитревску родительску суботу
Сядемо всі за поминальний стіл,
Отопрем важкі ворота,
Просимо всіх покуштувати разносол,
Випити чарку, випити і іншу,
Пом’янути усіх тих, кого вже немає
І запам’ятати просту істину:
Бог — любов, гармонія і світло.
Ми сьогодні вшановуємо пам’ять наших предків дорогих,
Лише про них всі наші думи, і молитви все про них!
Дмитрівська субота, скорботи, поминанья день,
Сумом світлою лягає на душу печалі тінь!
Згадуємо ми пішли, наших близьких і рідних,
В боже царство зійшли, старих і молодих!
Настала субота,
Але зовсім не така, як завжди.
Нагадати мені сьогодні вам полювання,
Що її батьківської назвали назавжди.
Давайте ж згадаємо ми тих близьких,
Що покинули цей тлінний світ,
Лише світлі спогади збережемо ми
Про тих, хто був так доріг і любимо!
Всіх покійних поминаємо
Ми, мій друг, сьогодні знову,
Пам’ятаємо їх і точно знаємо:
Вічно з нами любов.
Ми в день Дмитрієв особливо
Пам’ять тих з тобою вшануймо,
Хто так життя любив до гробу
Та долю дякував,
Тих, хто вірив, жив, ризикуючи,
Хто спокійно вік прожив…
З праотцями зв’язок таку
Треба, щоб кожен зберігав.
Сьогодні моляться про душах
вже Покійних рідних людей,
Хай їм на небі буде ліпше
Від тієї молитви і світліше.
І все поминають покійних,
Тих, хто загинув за батьківщину,
Рідним їх тяжко — люди знають,
Але легше стане від молитов.
Батьки давно вже дивляться з неба,
За тим, що відбувається на землі.
Але, здається, що ось вони тут, поруч,
Як перш проводжають тебе поглядом.
Але варто лише відкрити очі —
На волю проситься сльоза.
Загиблі за Православ’я
Завжди у Батьківщини в честі!
І цей день поминовенья
Годиться нам в храм зайти,
Поставити свічку про помині
Батькам, іль хто в боях,
Поліг на рідній стороні,
Іль на чужбинных берегах.
Сьогодні батьків ми поминаємо
Та на могилі у них побуваємо.
Нехай земля буде пухом для них,
Їм вічна пам’ять для нас, для живих!
За їх упокій нехай горять свічки,
Батьків діти хай дякують.
Ми завжди будемо вас дуже любити
кожен рік будемо до вас приходити!
Ми за святковим за обідом
Згадаймо пращурів і рідних,
Згадаймо наших батьків і дідів
І перекази старовини.
З нашим минулим пов’язані міцно
Скільки літ, скільки зим:
Пам’ять Дмитра Мироточца
ми Обов’язково вшануємо.
І помолимося ми старанно
Рано-вранці у всіх будинках,
Щоб день цей був бесснежным,
Щоб теплою була зима.
Залишити коментар