Дмитрівська батьківська субота в 2016 році – 5 листопада

дмитрівська батьківська субота в 2016 році - 5 листопада

У православ’ї існують особливі дні, коли згадують про покійних – це батьківські поминальні суботи, яких налічується всього три – Вселенська, Троїцька і Дмитрівська. Дмитрівську суботу в 2016 році відзначають 5 листопада – напередодні Дмитрієва дня, встановленого на честь Дмитра Солунського. Цей день вже багато століть був і залишається особливим для нашого народу, а ось в чому його особливість, ми постараємося розповісти в цій статті.

Історія Дмитрівської суботи досить неоднозначна – з одного боку кожен православний християнин вам скаже, що цей день має тільки православні корені, але історики відзначають, що Дмитрієва субота пов’язана також і з язичницьким минулим слов’ян. Що ж, зараз ми постараємося розставити все по полицях” і докладніше розібратися в цьому питанні.

За офіційною версією, Дмитрівська батьківська субота встановлена на честь воїнів, які полягли в Куликовській битві. Після перемоги князь Дмитро Донський запропонував православної церкви кожен рік справляти поминання за полеглими у цій битві воїнам. Священнослужителі погодилися, мотивуючи це тим, що під час Куликовської битви загинули, насамперед, православні християни. З плином часу Дмитрівську суботу відзначали на честь всіх воїнів, які загинули за руські землі, а потім і зовсім Дмитрівська субота стала днем поминання всіх покійних.

Але, на думку істориків, Дмитрієв день має більш глибокі, язичницькі, коріння. Він приурочений до середині осені, коли наші далекі предки шанували своїх померлих пращурів. Навряд чи ми дізнаємося, чия версія більш вірна, так що давайте просто дізнаємося, які традиції та звичаї існують у слов’янських народів і як рекомендує проводити цей день православна церква.

Слов’янські звичаї в Дмитрівську суботу

Дмитрівська субота у наших далеких предків була днем переходу від осені до зими. Тому, якщо після свята Покрови залишалися незакінчені справи, то до цього дня старалися все закінчити і завершити підготовку до суворих морозів.

Слов’яни називали цей день Осінні Діди або Дідова субота. Як і в інші поминальні дні, жінки були зайняті генеральним прибиранням. Прибирали у дворах, вимивали всі лавки, вікна, столи. Що потрібно було намагалися побілити або полагодити. Перед Дідовій суботою вся сім’я обов’язково повинна була вимитися, після чого залишали воду і віник для покійних родичів.

В Дмитрівську поминальну суботу вечеря був особливим і проходив трохи інакше, ніж в інші поминальні дні. Згадувати померлихпочинали вже з п’ятниці і для цього обов’язково купували нову білу скатертину, якою застеляли поминальний стіл. Господині готували традиційні слов’янські поминальні страви – кутю, узвар, млинці, пироги, а також улюблені страви покійних родичів.

До поминальних пирогів у цей день ставилися особливо, так як на столі можна було зустріти їх величезна різноманітність з різними начинками – з м’ясом, капустою, сиром і так далі. Причому форма обов’язково повинна бути довгастої.Також кожна господиня намагалася приготувати якомога більше блюд з м’яса – печеня, холодець і навіть шинку можна було зустріти на столах. Але от традиційне і основне було – фарширована свиняча голова.

На стіл, що в п’ятницю, що в суботу обов’язково ставили свічки. Так вважалося, що родина таким чином дає знак померлою, що про них не забули і згадують. Адже раніше вірили, що всі померлі в цей день спускаються на землю в свої рідні домівки. Тому й намагалися зібрати сім’ю в родових оселях.Обов’язково згадували про те, які були покійні при житті, про їх добрих якостях і вчинках. Також найстарші в сім’ях розповідали молоді історію сім’ї та родоводу.

В п’ятницю, після того, як вся родина повечеряла, господиня прибирала весь стіл, накривала його чистою скатертиною і розставляла столові прилади з їжею. Потім вона запрошувала всіх покійних родичів до столу.

наступного дня в суботу за поминальною трапезою кожен член сім’ї відкладав по одній ложці від кожної страви в окрему тарілку, а потім це все залишали на ніч для померлих. Це робилося для того, щоб душі померлих змогли прийти додому і насититися їжею разом з усією родиною. Поруч з тарілками ставили миску з водою і рушник, щоб вони змогли омитися після трапези.У Дмитрівську суботу обов’язково допомагали бідним і голодним – давали щедру милостиню, годували пирогами і просили їх молитися за душі померлих.

Православні традиції Дмитрівській батьківської суботи

Ті віруючі християни, хто чітко дотримується церковних канонів, приходять на богослужіння до церкви ввечері в п’ятницю напередодні батьківської суботи. У цей час відбувається велика панахида, або парастас. Всі тропарі, стихири, співи та читання парастасу присвячені молитви за померлих. Вранці в саму поминальну суботу в церквах здійснюють заупокійну Божественну літургію, після чого проводиться служба загальної панахиди.

Щоб пом’янути в церкві своїх померлих родичів потрібно приготувати заздалегідь записки з іменами покійних. У записці великими друкованими літерами необхідно вказати імена тих, кого слід поминати. Усі імена повинні бути у церковному написанні і в родовому відмінку. В якості пожертви на храм прийнято приносити пісні продукти – хліб, солодощі, фрукти, овочі. А от м’ясні вироби або алкоголь (крім Кагору) жертвувати не належить.

В Дмитрівську поминальну суботу всі віруючі християни відвідують могили померлих родичів, у храмах, церквах і на кладовищах служать панахиди та заупокійні літії, влаштовують поминальні трапези.

Ранок Дмитрівської суботи необхідно починати з відвідин церкви і молитвипро упокій душ спочилих християн. На відміну від інших батьківських днів, Дмитрівська субота несе в собі особливий сенс: встановлена після Куликовської битви, вона нагадує нам про всіх тих, хто загинув, постраждав за православну віру.Якщо немає можливості відвідати храм або цвинтар, можна помолитися за упокій спочилих в домашній молитві.

Розташовано в Свята

Коментарів 2

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !