Привітання Віра, Надія, Любов

Привітання Віра, Надія, Любов30 вересня – дата (коли, якого числа свято)

Православний свято, день святих Надії, Віри, Софії та Любові святкується в Росії 30 вересня. Історія свята важка й печальна. Ще у часи правління Адріана в Римській імперії жила мати Софія з трьома доньками. Жінка та дівчата не приховували свою віру в Христа. За доносом імператор наказав доставити їх в Рим. Свята Софія та дівчатка, розуміючи, що за цим слідує, молилися і просили Господа Ісуса Христа дати їм сили, сміливості, гідно прийняти всі муки.

Спочатку всіх чотирьох намагалися змусити відмовитися від віри православної, потім юних дів по черзі піддавали страшним болісним тортурам, і це незважаючи на те, що дівчаткам було 9-12 років. Софія ж була змушена спостерігати за всім, що відбувається. Важко уявити, що відчувала жінка, дивлячись на те, як мучать її дочок. Але всупереч усім стражданням жодна з дочок не зреклася віри в господа. Після матері дозволили поховати тіла дівчаток, провівши три дні над їх могилами, вона померла. Церква зарахувала їх до лику святих мучениць мощі яких знаходяться в Ельзасі з 777 року. В цей день вітають всіх дівчат, жінок, які носять імена цих святих. Що можна побажати в цей день окрім терпіння, стійкості, мужності? Звичайно, надії, віри і любові.

Нехай Ангели від Вас
Відведуть негода
міцного Здоров’я,
Друзів, квітів, усмішок, щастя
Радість хай приносять знову
Віра, Надія, Софія,
Особливо це Любов.
Купатися в море доброти
Радощі життя пізнати,
Посміхаючись, яскравіше сонця сяяти!

* * * * *

Всіх прекрасних жінок, що носять імена Віра, Надія, Любов і Софія вітаємо з їхнім Днем Ангела. Нехай у вашому житті будуть радість, щастя, мир і, звичайно, все те, про що говорять ваші прекрасні імена. З святом і всього самого світлого, доброго та чистого.

* * * * *

Нехай кожен твій день буде з Вірою прожито!
Надія нехай відкриває ворота!
А все, що часом стреножит і гризе,
Бур’яном заростає біля повороту.

Любов нехай дарує надійні крила
І метеликом поруч красивою пурхає!
А мати трьох сестер – свята Софія
Тебе від негараздів кожен день охороняє!

* * * * *

В день Віри, Надії і Любові,
Їх матері Софії,
Дозвольте привітати всіх від душі,
Адже славлять їх понині.

Святі діви і Софія мати,
Не зреклися віри,
З тих пір люди стали почитати,
І були лише прикладом.

Бажаємо не втрачати віру в душі,
до істини тягнутися,
Бажаємо не рівнятися на клеше,
За правду лише боротися.

* * * * *

Свято Віри, Надії, Любові нам відкрив
останнім Днем вересень в подарунок, прощаючись.
І берегти трьох сестер з усіх своїх сил
Я тобі побажаю, зараз вітаючи.

Хай розвіє Надія осінню смуток.
Рознесе, розкидає сумніву, як листя.
Щастя сонцем моргає тобі: «Я повернуся!
Ще яскравіше, ніж раніше! Тепліше, лучистей!»

Тільки Віру, дивись, ніколи не втрачай,
на щастя Господь тебе благословить.
Для душі у нього попроси вічний травень
І квіт садів найяскравішою Любові.

* * * * *

Про долю ми чули багато
Про всі таємниці, секрети її
За воротами відразу – дорога
Навіть думка підганяє – вперед
Заради цього не зайве згадати
А вони завжди допомагають
Адже святі назустріч нам вийшли
Освятивши всі шляхи на роки!
Коли прийдуть великі – Софія,
… Надія, Віра і ще – Любов
Рукою помахають у цьому черствому світі
У нас налагодиться, вийде все знову!

* * * * *

Нехай страхом кожен день майорить,
Але не здається мати Софія;
Та дочки її (їх три) -
Вони є сутності благі.

Надія, Віра і Любов -
Вони життя охороняють;
якщо радість на душі -
Вони з тобою перебувають.

Софія – мудрість. З сього
Є фортеця в життя поколінь;
Трійнята-дочки її
Допоможуть уникнути хвилювань.

І коштує день святої вшанувати,
Щоб дочки і мати-Софія
Не втомлювалися нас зберігати,
Даруючи радість благі.

* * * * *

Я тобі вірю,
І сподіваюся на взаємність,
І в любові зізнатися смію,
Ось така очевидність.

Бо мати Софія
Напоумила мене:
Все, чого нам не вистачало,
Вистачить з нинішнього дня!

* * * * *

Вас намагалися змусити зрадити
Вашу віру і пам’ять батьків,
І змусили скорботну матір
Спостерігати, не знімаючи кайданів,

Як її вбивають дітей,
Як рідна тече в землю кров,
Але не здригнулася віра і в ній,
Не зменшилася до Бога любов.

Кожен раз, коли чую розповідь
Про трьох дівчат, їх імена
Бачу золотом на небесах,
Зірки – ясний їх погляд назавжди.

Ніби нам кажуть вони так:
Як би не був великий ваш спокуса
Згрішити – поважайте Батька,
Смерть прийняв муки за вас.

Згадуйте, звичайно, і нас,
І Софію, велику матір,
Наш приклад, нехай навчить він вас
Не боятися і не зраджувати.

* * * * *

Вчила мати старанних дочок,
Щоб були ті скромні, працьовиті.
Адже тільки праця на благо всіх людей
Християнина робить щасливим.

Але ворог сказав їй: діва, відречися
І дочок змусь ти відмовитися,
Ти Артеміді краще помолися,
І відмовся навік від християнства.

Він благав, а після погрожував,
Але тільки страшно не було Софії,
Тоді ворог мучити діток наказав,
Пролилися сльози чисті, святі.

Ворог мерзенний обезголовив дочок,
Але зовні мати нітрохи не здригнулася,
Але ворог здригнувся, тіла він віддав їй,
Софія їх взяла, не похитнулася.

Вона землі родимих зрадила,
Вона поганому їх на навчила,
До зрадництва благанням їх не схилила,
І дітей Христа не продала.

Розташовано в Свята

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !