Сорок мучеників Севастійських – свято 22 березня

сорок мучеників севастійських - свято 22 березня

Свято 40 Севастійських мучеників православна церква відзначає 22 березня за Новим стилем або 9 березня за старим стилем.

Історія сорока севастійських воїнів, які за свою віру в Христа були багато перебувають в стані і врешті-решт жорстоко вбиті, нагадує віруючим про те, що колись славу Церкви складали саме мученики. Їх кров стала тим фундаментом, на якому в подальшому християнство зросла, широко поширилося і підкорило весь світ.

Ця подія відбулася в 4 столітті, коли найжорстокіші гоніння на християн вже були позаду. У 313 році імператор Костянтин Великий видав Міланський едикт – указ, за яким християни на всій території Римської імперії зрівнювалися в правах з язичниками. Здавалося, що вже не буде випадків гонінь і мучеництва. Однак на практиці цей закон виконувався лише в тій частині імперії, якою керував сам Костянтин. В іншій частині, якою володів його співправитель язичник Ликиний, християни, як і раніше зазнавали утисків. Більш того, готуючись до війни з Костянтином за владу, Ликиний вирішив очистити своє військо від християн.

Як свідчить Переказ Церкви, в той час у місті Севастія (Мала Вірменія), серед іншої армії, стояла дружина з сорока кападокійців. Командував нею воєначальник – язичник Агриколай, всі ж інші воїни були християнами. Коли прийшов наказ від Ликиния очистити війська від послідовників Христа (або умовлянням, або стратою), Агриколай наказав солдатам принести жертву язичницьким богам. Воїни, всі як один, відмовилися це зробити. За це вони були поміщені у в’язницю, проте не впали духом, так як були загартовані у багатьох битвах і істинно вірили в допомогу Господа.

Солдати стали молитися і вночі почули голос: «хто витримає до кінця, той спасенний буде». Коли на наступний ранок їх знову привели до Агриколаю, той намагався спокусити їх лестощами. Воєначальник став вихваляти мужність воїнів, їх сміливість, рішучість, а також молодість, обіцяючи, що за відмову від християнства імператор їх щедро винагородить. Але і в цей раз солдати залишилися вірними Христу. За це Агриколай наказав зібрати воїнів і відправити до в’язниці, але почув слова старшого воїна Кириона: «Імператор не давав тобі права накладати на нас кайдани», – після чого зніяковів і відправив їх у в’язниці без кайданів. Ще через кілька днів у Севастию для розбору справи прибув знатний імператорський сановник Лисячий. Він викликав воїнів на суд, де вони твердо і прямо, відповідали йому: «Візьми не тільки наше військове звання, але і життя наші, для нас немає нічого дорожче Христа Бога». Лисячий не став довго роздумувати над ситуацією і наказав просто побити воїнів камінням, що, по суті, було смертним вироком. Проте всі камені, які стали кидати в мучеників, летіли мимо цілі, а камінь, кинутий самим Лисием, потрапив в воєначальника Агриколая.

Після невдалої страти воїнів знову відправили до в’язниці, де вони довго молилися і знову почули підбадьорюючий голос: «хто Вірує в Мене, якщо і помре, оживе. Пробуйте і не бійтеся, бо восприимете вінці нетлінні». Це втіха Боже стало одночасно і пророцтвом про майбутню мученицьку кончину солдатів. Подальші події стали головним випробуванням для севастійських страждальців.

Вранці воїнів знову закликали на суд, де знову зажадали зречення від християнської віри. Мученики залишилися непохитні й відкинули всі вмовляння і погрози. Тоді їм було винесено останній вирок… В цей час була зима, по всій окрузі стояли сильні морози. Воїнів вивели в одному спідньому на вулицю, відвели на замерзле озеро і залишили під вартою на всю ніч на льоду. Однак і цього мучителям здалося мало. Для більшого спокуси і муки праведників вони розтопили на березі озера баню. Кожен, хто погодився б відректися від Христа, міг зайти до неї і зігрітися.

В середині ночі, коли мороз став просто нестерпним, один з воїнів не витримав тортури і побіг до лазні, але, ледве ступивши на поріг, впав і помер. Інші ж мученики продовжували стояти на льоду Севастійського озера, підтримуючи і зміцнюючи один одного. У цьому нічному стоянні і проявилося те єднання, той подвиг віри, який раніше прославив майбутніх святих на полі брані. Вони дійсно здійснювали загальне, єдине справу сповідання віри в Христа ціною свого життя.

О третій годині ночі сталася незвичайна подія: стало ясно, лід розтанув, а вода потеплішала. Однак стражники, які повинні були стерегти мучеників, міцно спали, помітив, що сталося тільки один з них, воїн по імені Аглаий. Він також побачив над головою кожного з святих світлий вінець. Правда, вінців було не сорок, а тридцять дев’ять – вінець, призначений для втікача сорокового, було забрано Господом. Аглаий, сповнені віри і щирого бажання зайняти місце який зрікся, розбудив інших стражників і сказав їм: «я – християнин!» Скинувши одяг, він став в один ряд зі святими воїнами і став молитися: «Господи Боже, я вірую в Тебе, у Якого ці воїни вірують. Приєднай і мене до них, та сподоблюсь постраждати з Твоїми рабами».

Господь завжди чує тих, хто звертається до Нього з вірою і покорою, тому Він прийняв жертву Аглаийя. Вранці, прийшовши до озера, кати побачили, що живі воїни, разом з ними знаходиться їхній колишній страж і всі вони прославляють Христа. Розлючені такою картиною, вони вивели мучеників з озера і перебили їм гомілки, що було дуже болісною стратою. Тіла вбитих поклали на воза і повезли на спалення. Один з воїнів – юний Мелітон – був ще живий, тому його залишили лежати на землі. Мати юнака взяла сина на плечі і понесла слідом колісниці. Коли ж Мелітон відійшов до Господа, його тіло також поклали на віз. Кати не бажали залишити й сліду від мучеників, а тому всі тіла спалили, а прах і кістки кинули у воду, щоб їх не змогли дістати християни. Однак через три дні святі мученики з’явилися уві сні єпископу Севастийскому, блаженному Петру, і розповіли йому, де знаходяться їхні останки. У найближчу ніч владика Петро разом з кількома слугами зібрав всі мощі і з почестями поховав їх. Так святі воїни Христові знайшли спокій і здобули славу серед християн.

Подвиг віри, який здійснили 40 воїнів – християн на замерзлому озері, можна повною мірою порівняти з церковної літургією – адже їх сповідання віри, муки і досягнення святості було загальним, єдиним справою. Саме як спільна справа перекладається слово «Літургія» на російську мову з грецької. В житті християнської Церкви називається Літургією головне богослужіння, в якому, як єдине містичне Тіло Христа, приймають участь усі віруючі. Під час цього богослужіння звершується головне Таїнство – Євхаристія (Причастя).

З Божої милості, імена всіх мучеників збереглися: Кіріон, Кандид, Вдома, Исихий, Іраклій, Смарагд, Евноик, Уалент (Валент), Вівіан, Клавдій, Пріск, Феодул, Євтихій, Іван, Ксанфій, Илиан, Сисиний, Ангий, Аетий, Флавій, Акакій, Екдикий, Лисимах, Олександр, Ілій, Горгоній, Феофіл, Дометіан, Гай, Леонтій, Афанасій, Кирило, Сакердон, Микола, Уалерий (Валерій), Филоктимон, Северіян, Худион, Мелітон і Аглаий.

Ікона 40 мучеників Севастійських

сорок мучеників севастійських - свято 22 березня

Іконографія 40 севастійських мучеників досить проста – святі воїни, які постраждали за Христа, є її центральними персонажами, які займають половину ікони. Мученики зображуються стоять на замерзлому озері міста Севастія. Вони наполовину оголені фігури не статичні, а перебувають у русі – хтось із воїнів намагається зігрітися, хтось підтримує, який стоїть поруч.

На задньому плані пишеться фігура відступника, який не витримав мук і зник в теплій бані. Постать втікача воїна пишеться не повністю: головне, що не зображується – це його обличчя. Відсутність на іконі ліка втік символізує його відпадання від Господа і виверження з лику мучеників.

В правому нижньому кутку ікони за традицією зображується постать стражника Аглаийя, який, бачачи подвиг воїнів – християн, увірував в Христа і разом з ними став на лід замерзлого озера. На іконі Аглаий пишеться також у русі – він скинув з себе одяг, яку тримає в одній руці, інша його рука піднята до неба, що символізує його сповідання віри в Господа.

Вгорі по центру ікони пишеться постать Самого Ісуса Христа, Який благословляє святих мучеників на їх подвиг. Між фігурами воїнів і Господа символічно пишуться мученицькі вінці – група і один в стороні. Зображений окремо від інших вінець призначався воїну, який не витримав мук і відмовився від нього, але отримує його стражник Аглаий, добровільно прийняв мучеництво, і з них – цей вінець.

Молитва 40 Севастийським мученикам

“О, святии, славні страстоносцы Христові, четыредесяте, у граді Севастії Христа заради мужньо пострадавшии, через вогонь бо і воду проидосте і, яко друзі Христові, спокій Нєбєснаго Царства вшедше, имате велие відвагу до пресвятей Трійці клопотати про рід християнський, особливо ж про почитали святу пам’ять вашу, і з вірою та любов’ю вас закликають. Испросите у Всещедраго Бога прощення провин наших і житія нашого виправлення, так, у покаянні та нелицемірної любові один до одного поживше, з відвагою постанемо Страшного Судищу Христову і вашим заступництвом правиці Праведнаго Судії станемо. Їй, угодниці Божі, будите нам захисниці від всіх ворогів, видимих і невидимих, та під дахом ваших святих молитов позбудемося всіх нещасть, бід і напастей до последняго дні життя нашея і тако прославимо велике і достопоклоняемое Ім’я Вседетельныя Трійці, Отця, Сина і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.”

Молитва друга мученикам Севастийським

“Про страстотерпців Христові, у граді севастийстем мужньо пострадавшии, до вас, яко молитвенникам нашим старанно вдаємося і просимо: испросите у Всещедраго Бога прощення провин наших і житія нашого виправлення, та в покаянні та нелицемірної любові один до одного поживше, з відвагою постанемо страшного судищу Христову і вашим заступництвом правиці Праведнаго Судді станемо. Їй, угодниці Божі, будите нас, рабів Божих (імена), захисниці від всіх ворогів видимих і невидимих, та під дахом ваших святих молитов позбудемося всіх нещасть, бід і напастей до останнього дня життя нашея, і тако прославимо велике і достопоклоняемое ім’я Вседетельныя Трійці, Отця і Сина і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.”

Розташовано в Свята

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !