Трійця 2016 – прикмети, звичаї, традиції

трійця 2016 - прикмети, звичаї, традиції

Трійця в 2016 році – 19 червня

Завершальним весняним святом в 2016 році є Трійця, яку ми відзначатимемо 19 червня. Інша назва цього свята – П’ятидесятниця. Це свято, як ми бачимо з назви, наступає на 50 день після Пасхи. Що ж означає свято Трійці і як він з’явився на Русі? Які обряди, звичаї та прикмети пов’язані з Трійцею? У цих питаннях ми зараз і спробуємо розібратися.

Чому ми святкуємо Трійцю

Трійця – одне з найбільших свят у православ’ї, який відзначають в народі і визнають в церкві. Це другий за важливістю після Пасхи свято, він і призначений на п’ятдесятий день після Світлого Воскресіння. В Біблії сказано, що в цей день Святий Дух зійшов з небес так само одночасно і Батьком і Сином до дванадцяти апостолам і довів про єдність Бога. Саме тоді Бог дав благословення апостолам побудувати церкву. Цей день вважається днем заснування церкви.

Також існує легенда, що на п’ятдесятий день після виходу з Єгипту (старозавітна Пасха), Мойсей на горі Синай повідав Ізраїлю Божий закон, який кожен повинен виконувати. Саме це стало відправною точкою в розвитку старозавітної церкви. З тих пір кожен рік євреї святкують так званий Шавуот, тобто п’ятидесятницю. Також у цей день в Ізраїлі відзначають свято першого урожаю та плодів. Однак Шавуот вважається більш важливим і значущим, і входить в трійку святіших єврейських свят.

П’ятидесятниця постійно випадає на той час, коли цвітуть дерева і квіти. Тому на свято храми та домівки прикрашають гілками з листям, які пахнуть і нагадують про свято. Перед Трійцею проходить в церквах субота коли згадують людей, які пішли з життя з власної волі і тих хто потонув і пропав. На свято священнослужителі одягаються в святкове вбрання. З храму беруть траву, сушать, а після використовують протягом року в якості талісмана від пристріту і недоброзичливців.

Трійця у слов’ян

Як відомо, слов’янський народ не завжди сповідував християнство, а протягом багатьох століть офіційною релігією було язичництво. Саме тому навіть сьогодні збереглися звичаї і традиції, які відносяться скоріше до слов’янської культури.

Ще до того, як церква почала відзначати Трійцю цей день вважали межею між навесні і влітку. В цей день було прийнято співати пісні, танцювати, веселитися, водити хороводи. Будинки прикрашали зеленню, яку після застосовували в якості лікувальних трав і настоянок. Вважалося, що саме в цей день на землю виходить нечиста сила у вигляді русалок і мавок.

До хрещення Русі існував свято Семик або Триглав, тобто слов’янська Трійця. Згідно язичницькому вченню, існує три Божества, які і керують людством – Сварог, Перун, Святовит або Святожич. Перший, на їхню думку, створив Всесвіт, другий є захисником правди, більше того саме Перуна всі воїни вважали особливим чином і вважали його своїм покровителем. Третій же, Святожич – зберігач світла і неба, саме він наповнює людство енергією життя.

Як ми вже згадували, інша назва слов’янської Трійці – Семик, що в перекладі означає Зелена тиждень. Це, можна сказати, початок літніх святок, які, як і завжди на Русі, супроводжувалися гучними гуляннями, своєрідними обрядами, і, безумовно, дівочими ворожіннями.

Традиції та звичаї Трійці на Русі

Як і багато свят, так і цей починався з прибирання. Господині за день або два до Трійці починали генеральне прибирання в будинку і у дворі. Після цього жінки прикрашали хату і двір всім, чим нагородив землю літо, а саме зеленими рослинами. На думку наших предків молоді рослини символізують процвітання, багатство і продовження життя.

А в день Трійці, з самого ранку вся сім’я поспішала в храм. Адже в церквах в цей день проводили святкову службу. Після храму, всі розходилися по домівках і влаштовували святковий обід. Як правило, наші предки ходили один до одного, щоб привітати, подарувати подарунки і поспілкуватися разом.

Весь тиждень під забороною було купання в річках і озерах. Адже наші предки вірили, що в цей період можна зустріти русалку, яка закликає до собі, і не повернутися, адже русалки можуть залоскотати до смерті.

Ближче до вечора в селах весь народ збирався на гулянні. Влаштовували хороводи, співали пісні, танцювали, проводили ритуали. Також нерідко на весь тиждень влаштовували ярмарки, де також можна було зустріти багато розваг. Безумовно, в цей час молоді придивлялися один до одного і знайомилися.

Обряди і ритуали на Трійцю

Святкування Трійці триває три дні. перший день Трійці, який іменується ще Зеленим воскресінням, люди повинні бути дуже уважні і обережні. Вважається, що гуляють міфічні істоти, такі як русалки, мавки та інша нечиста сила. Тому прийнято прикрашати свої оселі духмяним різнотрав’ям, а ікони – березовими гілками. Молода берізка – це символ розквітаючої природи у всій своїй красі. А зелений колір асоціюється з очищенням, оновленням і життєдайною силою. Не дарма природа до цього дня «одягає» прекрасне зелене плаття.

Відзначали Трійцю в лісах, полях, садах. Співали пісні, грали у веселі ігри. Незаміжні дівчата ворожили в цей день на власноруч плетених вінках, які вплітали пахучі ніжним ароматом і, що вражають своєю красою, квіти. Вінки кидали у воду і співали приголомшливо проникливі пісні, якщо віночки сходилися, то в цьому році молодий посватав. Старожили кажуть, що в святкову ніч сняться віщі сни, яким прийнято надавати особливе значення. Також відвідували кладовища і поминали померлих, залишивши частування. Ближче до вечора починалося справжнє гуляння, де людей розважали скоморохи.

другий день Трійці, який називається Клечальною понеділком, люди відвідували церкву. Після служби священнослужителі ходили по полях і молилися, просячи Господа захистити врожай.

Третій день Трійці іменується – Богодуховым днем. Вибирали саму прекрасну дівчину, виряджали до невпізнання – різнокольоровими стрічками і незрівнянними вінками, одягалися в святковий одяг. Після цього водили її по дворах, а господарі щедро обдаровували її частуваннями. Також освячували воду в колодязях, щоб очистити її від духа нечистого.

Кожен слов’янський свято буквально просочений різними обрядами і ритуалами. Що ж, давайте детальніше зупинимося на декількох з них:

Як ми вже згадували, в цей день існувало повір’я, що на Трійцю прокидаються русалки. Тому, щоб уберегтися від неї, в селах проводили кілька ритуалів. В одних селах жінки з настанням ночі пробігали по всьому селу з помелом. А в інших селищах перевдягали дівчину в русалку, а потім виганяли її на поле і кидали в жито, після чого тікали додому. Ще один ритуал, пов’язаний з вигнанням русалки, здійснювався наступним чином. Заздалегідь всім селом створювали опудало русалки, а ввечері під час гулянь навколо нього водили хороводи. Потім всі розділені на дві команда, одна з яких намагається забрати у супротивника русалку. Після цього опудало відносили в поле розривали його на дрібні шматочки і розвіювали по полю.

Крім русалок, на думку слов’ян, в цей день прокидався і водяний, якого також потрібно було відлякувати. Для цього всім селом вздовж берега розпалювали багаття, водили хороводи і голосно співали пісні. На ранок вважалося, що всі нечисті сили прогнаны, тому народ з чистою совістю з самого ранку біг на річку, щоб скупатися.

Жінки, у яких були молоді діти, зберігали шматочок Троїцького пирога для весілля. Коли ж хтось вступав у шлюб, то мати вручала молодятам цей сухар, надії, що він буде їх оберегом і принесе мир, щастя, багатство і радість у дім, а також вбереже від хвороб і негараздів.

Особливу увагу варто приділити прикрасі будинку, так як звичайні вітки та букети не підходили. Вважається, що в цей день у будинку обов’язково повинні бути гілки клена, берези, дуба та горобини – адже саме вони здатні захистити від злих людей, а також дарують силу, здоров’я і енергію для подолання перешкод. Через тиждень всі рослини спалювали на багатті.

Також на Трійцю було прийнято збирати різні трави, адже, на думку наших предків, вони володіли особливою силою. Все це засушивали і залишали на випадок, якщо хто-то в будинку захворіє.Обов’язковим ритуалом на Трійцю було пускання вінків по річці. Це було свого роду ворожінням на Трійцю – таким чином дівчата намагалися дізнатися свою долю на подальший рік.

Щоб врятуватися від засухи і неврожаю, в цей день прийнято було зрошувати квіти і гілки, з якими стояли в храмі своїми сльозами. Дівчата спеціально намагалися розплакатися, щоб краплі потрапили на квіти, після чого їх зберігали цілий рік.

Прикмети на Трійцю

На цей день намагалися не призначати весілля, вважалося, що нічого хорошого таку сім’ю не чекає. Але от сватання і знайомство в цей день є хорошим знаком. Такий шлюб буде міцним і щасливим.

Також намагалися у свято Трійці не думати про погане, заздрити і злитися на когось- це поганий знак і ні до чого хорошого це не призведе.

Багато хто з нас чули, що якщо у цей день буде дощ, то це означає сльози за померлими. Проте крім цієї прикмети існувала ще одна, яка говорила про те, що якщо у цей день поллє дощ, то весь рік буде багато грибів, хороший урожай і чудова погода.

Також жінки намагалися переробити всі справи до дня Трійці, так як вважалося, що в цей день не можна шити, прясти, білити, пекти пироги і працювати в городі.

Якщо ж через три дні гілки берези, якими був прикрашений будинок свіжі і не зів’яли, то всі чекали мокрого сінокосу.

Багато хто вірили, щоб відлякати злих духів і залучити в село багатство і процвітання, необхідно ходити на цвинтар і обмітати могили.

Дуже поганим знаком було, якщо в Трійцю було жарко. Це значить все літо буде засушливим і, відповідно, поганий урожай.

А зібрана роса на Трійцю, на думку слов’янських жінок, володіє особливою силою, яка здатна зцілити і додати сил.

Як святкують Трійцю сьогодні

Незважаючи на важливість свята, багато традиції були забуті. Мало, хто надає якогось значення Трійці, особливо у великих містах. І якщо провести опитування «Чому Трійцю і яке її значення?», більшість людей нічого конкретного відповісти не зможуть. Дуже шкода, адже це наша історія і її слід пам’ятати і шанувати, дотримуючись традицій.

А ось у селах до свята готуються заздалегідь. Ретельно прибирають і прикрашають свої оселі, зібраними на світанку, прекрасними квітами і різнотрав’ям, які опьяняют своїм ніжним ароматом, вірячи в те, що нечисть не зможе проникнути в будинок. Господині готують кулінарні шедеври для домочадців і гостей. А після приготувань відвідують церкву. Потім, сідають за святкові столи, які виносять на вулицю або ж вирушають на природу. А ввечері відвідують народні гуляння, беручи активну участь у різноманітних конкурсах.

Розташовано в Свята

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !