14 лютого 2015 — дата (коли, якого числа свято)
В суботу перед м’ясопусним тижнем прийнято відзначати одну з Вселенських батьківських субот (друга — перед святом Пресвятої Трійці). Традиції загальноцерковного поминання покійних і відвідин могил родичів у цей день ведуть свій початок ще з першого тисячоліття і служать своєрідним преднапоминанием останнього Страшного суду Христового.
У Вселенську батьківську суботу церква закликає православних щиро помолитися про всіх спочилих християн, незалежно від їх пологів і звань. І проста молитва, і всяке урочисте молитовне поминання в цей день представляються як спілкування з покійними, висловлюють церковну єдність і повноту життя віруючих.
Сьогодні предків ми пом’янемо
Та їх могили провідаємо,
Батькам млинців залишимо,
Зі свічкою в церкві постоїмо.
Адже цю світлу суботу
Ми всі батьківського кличемо,
Батьків і дідів згадуємо,
В їх пам’ять милість подаємо.
Сьогодні свято потаємний,
Хай почекає робота,
Нас найсильніша
Згуртує вселенська субота!
Звуть м’ясопусним таку суботу,
А так само батьківського кличуть її.
У таку суботу пом’янемо загиблих,
Втраченої болю блищить вістря.
Батьків згадаємо загиблих колись.
Пом’янемо, поплачемо — втрати сумуючи,
Суботу не дарма м’ясопусним назвали!
Адже пам’ять залишиться в серці свербя.
Вселенська батьківська м’ясопусна субота —
Церковне свято, відкладіть сімейні турботи.
В колі рідних і близьких
Ухилитеся перед покійними низько.
Згадайте і пом’яніть
Тих, кого перервалася нитка життя.
Нехай земля їм буде пухом,
Ми обов’язково вшануємо їх, а не слухом.
Давнину ще придумав хтось
М’ясопусну суботу,
В цей день, як люди знають,
Всіх померлих поминають.
Цей день хай буде світлим,
Для тебе, мій друг, привітним,
Всіх покійних не забудь
Ти сьогодні пом’янути.
М’ясопусна субота настає,
Всі православні готуються до Великого посту.
Хай же Бог нас усіх оберігає,
Щастя дасть нам, віру в доброту.
М’ясопусна субота сьогодні,
Помолитися пора за рідних.
За всіх тих, хто побачив трон Господній,
Світ покинув цей тлінний живих.
це свято тобі я бажаю
Всіх своїх рідних знову згадати,
Тільки світлими з серця словами
Побажати знайти їм свій шлях.
Хай їх райське небо зустрічає,
Хай їх чекає тільки радість і мир.
І нехай пам’ять всі спогади
Незабутньо і вічно зберігає.
Велика м’ясопусна —
Субота та не усна.
Ми поминаємо померлих,
Пам’ять їх ми почитаємо.
З далекої старовини,
з віків глибоких
Тягнеться свята нитка,
Цю нитку нам не забути.
Пам’ять ми вшануємо
Про близьких ми сумуємо…
Молитву ти прочитай за упокій.
І поминальні свічки постав
За всіх, закінчили свій земний шлях,
Ти Господа прохання відправ.
В м’ясопусну суботу нехай
Молитви поруч з покаянням йдуть.
Під повік не согреши! Годину смертний поминай!
І явить свою милість Страшний Суд.
У суботу великою, на Строкатій тижня
Того згадуємо, кого з нами немає.
за столом, від закусок красивим,
Сім’я приймає священний обітницю.
В цей день вшановувати пам’ять, минулої роди
Її лише добром згадуючи,
на могилках розпалити вогники
Небіжчиків тим «зігріваючи».
Перед мертвим не кичись: він сильніше живого.
Але, будь ласка, береже пам’ять про нього. Слово
Добре скажи, і тобі зарахується:
Богом будеш ти зберігаємо, поки серце б’ється.
Пом’янемо усіх, хто жив коли-то,
Пом’янемо близьких і рідних,
Накриємо стіл для них багато,
І душі заспокоїмо їх!
Пом’янемо тихим добрим словом
Всіх християн, весь мертвий світ,
Хай знають, любимо їх і пам’ятаємо
І вічно їх в душі зберігаємо!
Залишити коментар