Небажання дитини виконувати домашні завдання доставляє батькам багато проблем. Якщо вам набридло червоніти на батьківських зборах і кожен вечір з боєм саджати своє чадо за підручники, спробуйте підійти до справи інакше.
Батьківський питання «А уроки ти зробила?» у більшості школярів викликає тугу і смуток. Як правило, він передбачає позбавлення життєвих благ у вигляді доступу до комп’ютера та прогулянки з друзями, тому що уроки, звичайно, не зроблені…
Коли краще робити уроки
Навчальна програма нинішніх школярів набагато складніше, ніж 20-30 років тому. Навантаження у дітей значно зросли, а хлопцям, як і раніше, хочеться грати і спілкуватися з друзями, а не сидіти над підручниками. Особливо важко першокласникам. Різко міняються звичний для них ритм життя, розпорядок дня, що швидко призводить до перевтоми.У перші тижні шкільного життя новизна відбувається ще підтримує ентузіазм, але незабаром дитина починає втомлюватися і бажає повернутися до колишньої безтурботного життя. А не тут-то було…
Завдання батьків — допомогти дитині адаптуватися в нових умовах. В першу чергу допоможе в цьому правильно складений .розпорядок дня. Створіть чіткий план — розпишіть буквально по годинах час для уроків для відпочинку, домашніх справ та інших занять. Розподіляйте щоденну навантаження рівномірно, з урахуванням кількості уроків, відвідування гуртків і т. п.
Найкращий час для виконання домашнього завдання — з 14 до 18 годин. Не слід садити дитину за уроки відразу після школи, коли він ще не встиг відпочити, або пізно ввечері, коли йому вже важко зосередитися на роботі. І оскільки дітям непросто довгий час утримувати увагу на чомусь одному, кожні півгодини занять рекомендується робити 10-хвилинну перерву.
Дуже важливо ще з початкових класів привчити дитину до дисципліни і раціонального «тайм-менеджменту», тому що рік від року навчальні навантаження будуть лише зростати, а значить, і завали відкладених «на завтра» завдань — збільшуватися.
чи Треба допомагати дитині з уроками?
Допомагати дитині з уроками можна і навіть потрібно, але це зовсім не означає виконувати завдання за нього. Звичайно, велика спокуса взяти та й розставити самому коми у вправі або швидко накидати рішення рівняння. Однак чи варто говорити, що тим самим ви надаєте йому ведмежу послугу? Приходьте на допомогу, тільки коли це необхідно.
Наприклад, занадто складний матеріал часто відбиває у дитини бажання в ньому розбиратися, і тут дуже знадобиться батьківська підмога, але завдання, які дитині по силам, надайте йому виконувати самому.
Не варто також підганяти або сварити дитину за те, що він «так довго возиться з дріб’язковим завданням». Тим самим ви створюєте знервовану обстановку, заважає зосередитися, підриваєте віру дитини у свої сили і в цілому прищеплюєте негативне ставлення до навчального процесу. А ось за успіхи не забудьте похвалити.
Заохочуйте самостійність
Заохочуйте також прояву самостійності та ініціативи. Дитина захотів виконати задачку складніше або дізнатися більше про лісових птахів? Відмінно! Підкажіть, де можна знайти потрібну інформацію, навчіть користуватися довідковими матеріалами. Діти від природи допитливі, намагайтеся використовувати цю якість на благо навчального процесу. Якщо ж дитина хронічно не встигає виконувати домашні завдання, подумайте: чи раціонально розподіляється час і не навантажуєте ви його понад міру?
Звичайно, хочеться, щоб він був всебічно розвинений, а в окрузі безліч цікавих гуртків і секцій, але якщо дитина через насичений графік хронічно перевтомлюється і не справляється зі шкільною програмою, додаткові навантаження краще скоротити або зовсім почекати з ними.
Батьки тінейджерів стикаються з додатковими проблемами — навчальних предметів все додається і не за горами випускні іспити, а дитина більше цікавиться особистим життям, ніж навчанням. З’ясування стосунків з ровесниками, серцеві таємниці, перша закоханість — все це так хвилююче! А тут ви зі своїми уроками!
Втім, ви можете використовувати нові інтереси дитини на свою користь. Бажання подобатися протилежній статі й самоствердитися серед однолітків теж може служити стимулом до навчання. Адже як-то по-дурному відчуваєш себе, коли тебе при всіх відчитує вчителька, а предмет симпатії дивиться на тебе зверхньо. Як і раніше, заохочуйте самостійність, хваліть за успіхи та надихайте на нові досягнення.
Слідкуйте за своїми словами
Слідкуйте за власними словами — які настанови ви даєте дитині? Якщо він постійно чує, що освіта зараз нікому не потрібно, а вчителі — суцільно невдахи, то чому, скажіть на милість, ви змушуєте його вчитися і слухатися тих, хто, по-вашому, пошани не гідний?
Старшокласники, як правило, вже цілком самостійні і самі встановлюють розпорядок дня і ритм життя. Тут ваша допомога може виражатися в тому, щоб запропонувати можливість занять з репетитором, якщо якийсь предмет дитині не дається, звільнити від домашніх справ на час підготовки до важливої контрольної.
Щоб навчання для дитини була не тяжкою повинністю, а захоплюючим процесом, намагайтеся з ранніх років підтримувати і розвивати в ньому пізнавальний інтерес. Пам’ятайте, що прищеплювати тягу до знань — завдання не тільки вчителів, але й батьків. Розширюйте кругозір дитини, заохочуйте ініціативу до отримання нових знань, шукайте способи зацікавити навчальними предметами. І тоді в країні невивчених уроків буде одним жителем менше.
Порада: покажіть дитині основні принципи навчання. Ми вчимося «від загального до частки», тобто спочатку знайомимося зі змістом цілого, а потім переходимо до деталей. Найкраще ми запам’ятовуємо початок і кінець матеріалу. Гірше — інформацію, розміщену в середині. Найбільших зусиль зажадає від нас вивчення основної частини. Просіть дитину переказувати матеріал вголос — це допомагає засвоїти інформацію. Перше повторення потрібно зробити приблизно через годину, друге — через добу, потім через тиждень.
Залишити коментар