Ялинкова іграшка: історія та сьогодення

ялинкова іграшка: історія та сьогодення

Чарівний, казковий новорічний свято у кожної людини асоціюється з чимось своїм, власним. Але, напевно, як і у автора статті, у багатьох передчуття свята з’являється одночасно з появою на прилавках магазинів чудових сяючих і тендітних створінь – новорічних іграшок. Це щось з дитинства, з глибин пам’яті – почуття тихої радості, що виникає при одному погляді на райдужний відблиск, що відбилася від скляного круглого боки ялинкової кульки…

Один із символів свята – новорічна іграшка має свою, надзвичайно цікаву історію. Ще в кінці середніх століть жителі європейських країн почали прикрашати свої будинки до Нового року. Незважаючи на неодноразову заборону влади, люди приносили в оселі вічнозелені гілки. По-справжньому стало модним прикрашати дерева в першій половині XVI століття. Класичні правила прикраси «різдвяного» дерева не змінилися і по цей день. «Віфлеємська зірка» на маківці, «яблука» – сьогодні це кулі – уособлювали біблійний «заборонений плід», палаючі свічки (сьогодні це всілякі електрогірлянди). А також в середні століття на гілки новорічного дерева обов’язково вішалися фігурки з вафель – як прообраз прісних хлібців, які вживалися при обряді причастя. Треба сказати, що до середини XVIII століття прикраси були виключно їстівними. До вищеописаних предметів додалися горіхи, солодощі та фрукти. З другої половини XVIII століття ялинкові прикраси стають більш ошатними: паперові квіти, позолочені ялинові шишки і порожні яєчні шкарлупки, а ще – фігурки з карбованої латуні – феї, ангели і т. п.

Срібні зірочки, квіти, а також мішура з’явилися в XVIII столітті. У1848 році, в містечку Лауша в Тюрінгії були виготовлені перші ялинкові кулі. Їх робили з кольорового або прозорого скла, покривали зсередини шаром свинцю, а зовні прикрашали блискітками. З кожним роком придумувалися нові види «дизайну», як би сказали сьогодні, різдвяних кульок. У1867 році в Лауша відкрили газовий завод. З допомогою газових пальників з полум’ям дуже високої температури, склодуви змогли виготовляти тонкостінні кулі будь-яких розмірів. Шкідливий для здоров’я свинцеве покриття було замінено на нітрат срібла. Майстри могли видувати практично все, що завгодно: не тільки кулі, але і виноградні грона, птахів, рибок, фігурки Санта-Клауса, глечики і амфори. Іграшки розфарбовувалися срібної та золотої пилом. Кілька десятиліть лаушские майстерні були монополістами у виробництві новорічних прикрас. На початку ХХ століття їх потіснили Богемія (Чехія), Польща, США і Японія. А потім і інші країни почали випускати ці тендітні і красиві вироби. Саме тоді виникла мода на різні види іграшок і способи прикрашання ялинок. До 1900 року вважалося, що ялинка повинна бути яскравою і помітною, посипаної іграшками; на початку ХХ століття були популярні ялинки в стилі «мінімалізму» – суворі, невычурные, у сріблясто-білих тонах. Пізніше прийшла тенденція прикрашати ялинки фігурками з золоченою і срібною паперу і картону та солом’яними зірочками. В історії ялинкових прикрас особливо відзначилися німецькі міста Дрезден і Лейпциг, у яких з’явилися іграшки в стилі «техно» – пароплави, дирижаблі, музичні інструменти, екіпажі, запряжені кіньми, а також іграшки у вигляді тварин: слонів, ведмедів, жаб, фазанів.

У Росії, як відомо, звичай зустрічати Новий рік у ніч з 31 грудня на 1 січня ввів Петро Перший, і він звелів, щоб саме ялина стала головним новорічним деревом. Але по-справжньому звичай наряджати ялинку і робити це саме до Різдва, яке святкувалося 25 грудня і було головним святом (а Новий рік був просто продовженням), прийшов в Росію при Миколі Першому. Його дружина, імператриця Олександра Федорівна, уроджена принцеса Шарлотта з Пруссії, перенесла в Росію звичай прикрашати оселю ялинкою з палаючими свічками. Ця традиція, а ще звичай дарувати на Різдво подарунки, розкладаючи їх під ялинкою або вішаючи прямо на гілки, дуже швидко завоювали популярність спочатку серед придворних, бо по всьому Петербургу, а потім і по всій Росії. Самими улюбленими іграшками протягом довгих років були, знову ж таки, їстівні вироби – фігурки з пісочного тіста, які оберталися в кольорову, золоту або срібну фольгу, а ще позолочені горіхи, яблучка і, звичайно ж, свічки. Багато іграшки робили своїми руками з підручних матеріалів. Перші скляні іграшки, що з’явилися в Росії, був німецького виробництва. Але і вітчизняні майстри швидко зрозуміли, наскільки це прибуткова справа. Крім скляних, в Росії також випускалися іграшки з тканини, вати і пап’є-маше.

Розвиток галузі ялинкових прикрас в Росії припинився після революції 1917 року, точніше, з початку 1927 року, коли в новорічній ялинці угледіли ідеологічну загрозу радянській владі. До 1935 року святкування Різдва та Нового року було під забороною. У 1935 році, 28 грудня, в газеті «Правда» з’явилася стаття: «Давайте організуємо до Нового року дітям гарну ялинку!». З цього моменту почалася «реабілітація» незаслужено забраного у народу свята. На початку січня 1937 року в Колонному залі Будинку Спілок встановили величезну, 15-метрову смереку і влаштували грандіозне праздненство. З тих пір Новий рік, ялинки і випуск ялинкових іграшок повернулися в життя радянських громадян. Іграшки тих років виглядають відповідно історичним реаліям: «парашутисти» з вати, скляні дирижаблі з написом «СРСР»… У 1937 році – цікавий факт – була також випущена серія ялинкових кульок… з зображенням членів Політбюро! (напевно, було дуже страшно їх вішати на ялинку – а раптом розіб’єш кого з партійних діячів?).

В роки Великої Вітчизняної Війни іграшки також випускалися, в обмеженій кількості, звичайно. Прикраса ялинки до Нового року було обов’язковим – цей обряд нагадував про мирного життя і надавав сил сподіватися на швидку перемогу. «Військові» ялинки прикрашалися «солдатами», «танками», «пістолетами», «собаками-санітарами»; навіть Дід Мороз на новорічних листівок бив фашистів…

Після війни 1 січня знову став вихідним днем (це сталося в 1947 році). А ялинкові іграшки знову стали мирними. У 1949 році, до ювілею А. С. Пушкіна були випущені іграшки із зображенням персонажів казок поета. Поки у влади в країні перебував Сталін, всі, в тому числі і виробники іграшок, орієнтувалися на його думку. Сталін дуже поважав хокей – відповідно, з’явилися «ялинкові хокеїсти», любив цирк – на ялинках виникли циркові персонажі. На початку 1950-х, коли з продуктами в країні була сутужно, виготовлялося багато іграшок у вигляді фруктів, ягід і овочів (зрозуміло, неїстівних). З’явилися і казкові персонажі: Айболить, Дід Мороз, Снігуронька, Чіполіно, різні звірі: білочки, ведмедики, зайці. Тоді ж, у 50-х, з’явилася мода на скляні намиста й композиції з скляних кульок, намистин і паличок. Після виходу знаменитого фільму Е. Рязанова «Карнавальна ніч», з’явилися ялинкові іграшки у вигляді годинника, на яких стрілки завмерли в положенні «без п’яти дванадцять» (пам’ятаєте пісеньку – «П’ять хвилин, п’ять хвилин…»?)

У 1960-ті роки на ялинки вішали «качани кукурудзи» і «снопи пшениці». А ще в новорічних прикрасах знайшло відображення освоєння людством космосу. З’явилися «супутники», «космонавти», «ракети», кульки з малюнками на космічну тематику. Також у 60-ті роки з’явилися перші електричні ялинкові гірлянди. Спочатку виглядали вони дуже просто: лампочки-кульки, пофарбовані в різні кольори: синій, жовтий, червоний, іноді розписані сніжинками і «морозними візерунками», приєднані до проводу, який включався в розетку. Жодних реле ще не робили, тому лампочки просто горіли, без «переморгування». Але, порівняно зі свічками, пожежонебезпека знизилася у багато разів (не одна ялинка згоріла в результаті використання свічок та бенгальських вогнів; страждали і житла). Пізніше з’явилися і більш вдосконалені електрогірлянди, які ми використовуємо і донині.

У 1970-ті роки дизайн іграшок стає менш різноманітним. Фабрики ялинкових прикрас «штампували» схожі один на одного серії кульок, «гуль», «пірамідок», «бурульок» і «дзвіночків»… Зустрічалися, правда, звірі невизначеної породи (не те ведмеді, не то собаки), а також такі цікаві екземпляри, як сніжинки з серпом і молотом. У 70-ті роки також випускалося багато іграшок на прищіпках. У 1980-ті роки випуск серійних, не відрізнялися оригінальними оформлювальними ідеями, іграшок, продовжився. У багатьох з нас вони досі збереглися. Іноді приходиш до когось в гості – і дивишся, на ялинці висить кулька точно такий же, як у тебе вдома! Насправді, не так вже вони й погані – кульки різноманітної кольорової гами, з срібним і золотим напиленням, з наклеєними квіточками і зірочками. А, наприклад, зелені і фіолетові «шишки», неначе обсипані цукром, на погляд автора, і зовсім прикольні! У 1970-80-ті роки став популярний «дощик» з фольги, а також пухнаста, гостра мішура – срібляста, помаранчева, жовта… Коли все це напередодні Нового року прикрашало небагаті радянські вітрини, ходити в магазини ставало якось особливо приємно… В 1970-е повернулася мода прикрашати ялинку багато і різноманітно, правда, багато хто так завішували все зверху «дощем», що оздоблення ставало практично не видно…

Традиція прикрашати верхівку ялинки зіркою, як ми вже згадували раніше, існує з середніх століть. Однак в СРСР Віфлеємську зірку замінили на червону рубінове – аналогічну тим, що з’явилися за радянської влади на кремлівських вежах. З ідеологічної точки зору все абсолютно зрозуміло… Радянська ідеологія канула в лету, але, що цікаво, у багатьох вдома такі зірочки (випускалися вони до середини 80-х) збереглися. У деяких ці зірки навіть з лампочками всередині і «зав’язані» з реле електрогірлянди. І люди продовжують за старою звичкою ставити їх на верхівки ялинок. Таким чином, по-своєму унікальний дизайн «радянської ялинки» – багате, блискуче оздоблення плюс червона пятилучевая зірка на верхівці – продовжує зберігатися і сьогодні. Але – хто сказав, що це погано? Виглядає, принаймні, не найгіршим чином, а враховуючи повернення моди на радянську атрибутику.

У 1990-ті роки в продажу з’явилося безліч ялинкових кульок із зображенням тварин – символів наступаючого року. З кінця 1980-х країну завоювала мода на всілякі гороскопи і це не могло не позначитися на новорічній індустрії. Ця тенденція жива й донині: кульки з тваринами, фігурки тварин випускаються у величезних кількостях і користуються незмінною популярністю.

Сьогодні у виробництві ялинкових прикрас спостерігається почасти «повернення до витоків». Випускаються кулі з ручним розписом, з дивно ретельно виписаними пейзажами, картинами російської зими, а також державною символікою (наприклад, минулорічна серія з зображенням московського Кремля).

Кілька років тому була модною західна традиція прикрашати ялинки іграшками двох кольорів, що поєднуються між собою, наприклад, червоними і золотими, синіми і срібними, а також зав’язувати на гілках парчеві банти. І ніякої мішури або «дощу»! Правда, ця мода недовго захоплювала наших співвітчизників і незабаром домашні ялинки повернулися до традиційного виду: як можна більше прикрас, щоб зеленої хвої на дереві не було видно. Правда, офіси та магазини досі частіше прикрашають ялинками «по-західному» – мабуть, з-за більш «офіційного» вигляду ялинки з іграшками двох кольорів.

Популярне у свій час протягом – купувати штучні ялинки ненатуральних для цього відтінків дерева – білого, золотого, синього або навіть яскраво-рудого – і прикрашати їх кульками однакового розміру і кольору сьогодні вже не дуже актуально. Однак якщо вам такий варіант сподобався – не проблема, у продажу ці різнокольорові дерева знайти можна.

З початку 2000-х років стали популярними оригінальні, «саморобні» іграшки – теж свого роду повернення в минуле. Фігурки із соломи, паперу, моточків вовни і шматочків тканини; плюшеві звірятка, повстяні лебеді і янголята… загалом, всілякий “Hand-made”. Мода на радянські ретро-іграшки змусила багатьох забратися в надра бабусиних антресолей або старовинних комодів – туди, де могли бути заховані за непотрібністю старі новорічні прикраси. Якщо ви ще досі цього не зробили – зробіть в цьому році! Ялинка, прикрашена в стилі «вінтаж» вже роки два чи три вважається «писком моди»! До того ж, вам можуть попастися воістину унікальні, антикварні екземпляри.

Щоб порадувати ваших дітей, можна також звернутися до традицій минулого і розвісити на ялинових гілках «солодкі» прикраси – волоські горіхи, мандарини, а також які сьогодні продаються цукерки і пряники у фользі і з мотузочками – спеціально для ялинки.

2005 року в Європі були дуже популярні зроблені вручну прозорі скляні кулі, «бурульки», сніжинки і підвіски для ялинки, що створюють враження «крижаного нальоту» на гілках. В цьому році знову прогнозується популярність такого виду прикрас, а також іграшок з соломи і абсолютних новинок 2005 року – ялинкових прикрас з акрилу – пластику високої якості, що має властивість відображати навіть найдрібніші деталі фігурки. Акрилові іграшки своїм виглядом нагадують вироби з венеціанського скла! У цьому сезоні їх ще більше, вибір фігурок – ще різноманітніше.

В кількох матеріалах, присвячених ялинковим прикрасам, згадується історія про дослідженні популярності ялинкових прикрас в Німеччині, де говориться, що німці люблять прикрашати ялинки… комп’ютерними дискетами! Автор хотіла б додати, що знає оригіналу – нашого співвітчизника, який використовує для цих цілей компакт-диски! А що – вони навіть понаряднее будуть – такі кругленькі, на світлі веселкою переливаються! До речі, якщо говорити про моду на ялинкові прикраси, то деяких їх виробники кажуть, що мода на прикраси повторюється кожні чотири роки, тому старі іграшки можна просто складати в коробку і чекати, поки вони знову стануть актуальними. З іншого боку, маючи в будинку велику колекцію ялинкових іграшок, можна кожен рік, комбінуючи їх, прикрашати свою ялинку в абсолютно неповторному стилі – і в цьому випадку абсолютно не важливо, модна та чи інша іграшка в даний момент, чи ні!

А коли до Нового року залишаться лічені дні і ви, як і раніше, отримаєте на світ Божий коробку з ялинковими прикрасами і станете наряджати симпатичне, зелене, колюче деревце – потримайте в руках кожен кульку і кожну іграшку трохи довше… Адже кожна новорічна іграшка – це частинка дива, в яке так хочеться вірити під Новий рік! А ще кажуть, що в кожній з них прихована своя таємниця…

Щасливого Нового року!

Розташовано в Дім і сім'я

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !