Обережно! Масляна небезпечна!

Хоча це свято і є «плаваючим», прив’язаним до дати Великодня, насправді, його походження глибоко язичницьке. Тут і проводи зими — зустріч літа, і вшанування женихів, наречених, а також родичів дружини і чоловіка, і поминання покійних рідних — і просто веселі гуляння.
Популярність Масляної пережила не те, що століття — тисячоліття. Її хотіли знищити в Росії за патріарха Адріана в кінці 17 століття, як «бесівський свято», не надто шанували і на початку правління більшовиків. Але вже до кінця Радянської влади головні атрибути масляного тижня міцно увійшли в офіційні культурні заходи — звичайно іменовані «проводи російської зими», з катанням на «трійках» і тими ж млинцями.
Тепер ось свято переживає вже третє (або який там по рахунку?) народження — з активною популяризацією в пресі, на телебаченні, в Інтернеті, та й просто в ході культмасових заходів в різних містах і селах.
на Жаль, насправді, сучасна культура виявилася ще більш нещадна до стародавнім звичаєм, ніж самі фанатичні служителі Церкви і не менш фанатичні «апостоли світлого майбутнього». Головна причина — зміна життєвого устрою значною, а то і переважної частини населення.
Адже що таке кінець зими у рамках сільськогосподарського товариства? Це плавне закінчення періоду «великого неробства», триває з моменту збору врожаю — і до початку посівних робіт. В цей час селянам, за рідкісним винятком, потрібно було перейматися хіба що поточною роботою по будинку — так всякими приємними дрібницями. Особливо, молоді — з її «святочними» ворожіннями, пошуками женихів і наречених, і так далі.
Нинішній же уклад життя городян (та й більшості селян) передбачає безперервний цикл роботи. Які вже там походи «до тещі на млинці» — якщо повертаєшся з роботи затемна, з дітьми треба повозитися, обід приготувати так і «друга мама» теж, як правило, на пенсії не сидить.
Тим не менше, народ намагається виходити з положення, як може. А можливості, звичайно — прості, щоденні млинці, нехай навіть і без походів у гості — і, як правило, не «всухом’ятку», а з тим чи іншим алкогольним підігрівом. Та, втім, значна частина формально віруючих, але не воцерковлених людей, точно знаючи, що на Масляну треба їсти млинці, чомусь забувають, що за церковним Статутом в цей тиждень вже не можна їсти м’яса і м’ясопродуктів. А тому смачні жирненькі млинці зазвичай наминаются не замість — а разом з не менш смачненькими котлетками та іншими виробами м’ясної кулінарії.
Для організму така «дієта», яку не можна писати інакше, ніж в лапках, м’яко кажучи, небезпечне. Гігантська кількість вуглеводів у борошні для млинців, смажених на не менш неосяжних обсягах масла (добре, якщо рослинного — але і там при смаженні утворюються вкрай шкідливі для печінки і судин «транс-жири»), та ще цукор і варення — це дуже серйозне навантаження на організм. Причому, що діє за принципом «порочного кола».
Адже легко засвоювані вуглеводи (особливо, солодощі) стимулюють викид все нових доз інсуліну, необхідного для засвоєння цукрів, той, у свою чергу, стимулює апетит ще більше — і такі трапези можуть тривати годинами. Додамо до цього не менш виражену стимулюючу апетит дія алкоголю — і врахуємо, що млинці на Масляну зазвичай поїдаються після закінчення трудового дня. Тобто ввечері, перед сном — коли і більш здоровою їжею краще не об’їдатися, в ім’я турботи про гарну фігуру і не менш хорошому нічному відпочинку.
А в підсумку замість хоч якоїсь користі людські органи працюють з великою навантаженням. Право, навіть новорічна «обжираловка» в цьому сенсі може виявитися менш шкідливою, ніж під час ревно відзначається Масляної. Адже салати «Олів’є» та м’ясна нарізка, нехай і під спиртне, хоч як нагадують «безуглеводную» дієту типу «Кремлівської» або Аткінса». Масляне ж «наворачивание» млинців, доведене до логічного кінця, цілий тиждень, може спровокувати і напад гострого панкреатиту, і навіть появу цукрового діабету, особливо у тих, хто страждає їм у прихованій формі.
А адже крім проблем з шлунково-кищечным трактом, любителі позамежного кількості млинчиків влаштовують свої трапези в період, близький до весняного рівнодення. А це — традиційна пора загострення майже всіх хронічних захворювань. Ідеальна дієта в цей період — типу «середземноморської», з переважанням рослинних масел і морепродуктів. Інакше магнітні бурі і зміна атмосферного тиску добре, якщо обмежаться провокуванням головного болю — а не інфаркту або інсульту.
І, нарешті, масляний «обжираловка» у минулі часи компенсувалася подальшим «утриманням». То релігійно-санкціонованим, у вигляді Великого посту, то просто «за фактом» — в зв’язку з весняною бескормицей, перехід на економне використання залишків минулого врожаю. Тому і тижневий «свято живота» особливо і не шкодив нашим предкам — зважаючи подальшої кількатижневої «розвантаження».
Так і фізична активність в ході розпочалися весняно-польових робіт теж найкращим чином позначалася на знищенні запасів накопиченого за Масляну підшкірного жирку. На жаль, всі ці закономірності практично не актуальні для сучасного покоління менеджерів» — яким при сидячій роботі нітрохи не загрожує дефіцит продуктів в найближчому супермаркеті.
Так що, виходячи з усього вищесказаного, перш, ніж починати сприймати звичаї Масниці, як «керівництво до дії» — нашим сучасникам бажано задуматися, а наскільки їх спосіб життя схожий на спосіб життя предків? Після чого скорегувати стародавні рецепти до сучасних реалій — щоб потім не було болісно боляче».
Юрій Носівський