Свято Стрітення Господнього, який православна церква відзначає 15 лютого 2016 року, що знаменує собою важлива подія не тільки в житті християнської Церкви, але і в історії всього людства. В цей день в храмі Єрусалима було засвідчено, що обіцяний Богом Месія вже прийшов у світ, а значить, і Царство Небесне відкрилося для людини.
Стрітення Господнє, у Православній Церкві належить до великим дванадесяті свята.
15 лютого віруючі відзначають дві важливі події – епізод із земного життя Господа Ісуса Христа і одночасно реалізацію тих надій на порятунок, про яких Бог говорив людям через Своїх пророків. Що ж відбулося в цей день у храмі Єрусалиму? Про подію повідомляє нам тільки один євангеліст – святий апостол Лука. Однак це нікого не повинно бентежити. Дійсно, у своїх Євангеліях учні Господа в чому повторюють один одного, що тільки зайвий раз доводить істинність подій, що сталися, але про деяких моментах життя Христа згадується тільки в якому-небудь одному з чотирьох Євангелій.
Цьому може бути кілька пояснень. По-перше, свідком тієї чи іншої події в житті Господа міг бути лише конкретний євангеліст. По-друге, саме цього євангеліста про подію міг розповісти Сам Христос. І по-третє, всі Євангелія говорять нам тільки про те, що важливо для нашого спасіння. Однак який саме важливий епізод з життя Господа слід розкрити детальніше – це кожен євангеліст вирішував, звичайно, сам.
Отже, за Законом, даним Богом народу Ізраїлю, після народження в сім’ї дитини чоловічої статі протягом наступних сорока днів матері заборонялося входити в храм Єрусалима. Ці дні були часом очищення. Проте в сороковий день батьки повинні були прийти в храм і принести вдячну і очисну жертву. Якщо дитина був первістком – його посвячували Богу. Посвячення було на виконання Закону, а в якості подяки і очищення в жертву приносили двох голубів.
Мати Божа, святості Своєї, не мала потреби у виконанні даного закону, однак Вона все ж виконала його за Свого великого смирення і послуху. В сороковий день народження Богомладенця Христа Пресвята Богородиця з праведним Йосипом принесли Його в храм Єрусалима. Матір Божа несла на руках Свого Сина, а Йосип – двох білих голубів. В момент, коли Святе сімейство вже знаходилося в храмі, туди прийшов праведний старець Симеон.
Як свідчить Передання Церкви, у свій час йому було дано одкровення, що він не помре, поки не побачить обіцяного Богом Месію. Вважається, що праведний Симеон був одним з 72 перекладачів-толковников, які за наказом єгипетського царя Птолемея II Філадельфа (285–247 роках до Різдва Христового), переклали Святе Письмо з давньоєврейської на давньогрецьку мову. Цей переклад отримав назву Септуагінти. Він був здійснений в єгипетській Олександрії. Септуагінта зіграла важливу роль в історії християнської Церкви, адже саме з неї були зроблені наступні переклади Біблії на інші мови, в тому числі на церковнослов’янську.
Отже, коли святий Симеон перекладав книгу пророка Ісаї, то пророцтво про народження Месії від Діви слово «Діва» хотів замінити на «Дружина», думаючи, що перше слово – це помилка. Він просто не повірив у те, що Спаситель народиться чудесним чином від жінки, що зберегла дівоцтво. Тоді йому явився ангел Божий, який заборонив виправляти слово, а також передрік, що Симеон не помре, поки не побачить виконання пророцтва святого Ісаї.
В день Стрітення, за особливим навіюванню Божу, старець прийшов до храму саме в той момент, коли там були Богородиця, Йосип Обручник і Богонемовля. Праведний Симеон узяв Христа на руки, і, подякувавши Бога, промовив молитву: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля». У цих словах святий Симеон сповістив майбутнє спасіння не тільки народу Ізраїлю, але і всьому людству в цілому. Після цього праведний старець виголосив пророцтво і для Матері Божої: «Ось лежить Цей на падіння і на повстання багатьох в Ізраїлі і на предмет суперечок, – і Тобі Самій зброя пройде душу, – щоб відкрились думки багатьох сердець». Це друге пророцтво розкрило майбутні страждання Господа, Його жертву за світ і людство, а також ті випробування, які довелося пережити Самої Богородиці. Після цієї події праведний Симеон став називатися Богоприїмцем.
В цей день в храмі була також праведна вдова – Анна пророчиця, дочка Фануилова, якій було вже 84 роки. З Євангелія відомо, що спочатку вона прожила сім років у шлюбі, але після смерті чоловіка стала нести особливе духовне служіння –постійно перебувала при храмі, тримала піст і молилася Богу. В день, коли в храмі було Святе сімейство, вона «… підійшовши, славила Господа і говорила про Нього всім, хто визволення єрусалиму чекав Єрусалимі». Тобто праведна Анна також засвідчила, що очікуваний народом Ізраїлю Месія народився, а отже, порятунок людей від влади гріха і смерті вже близько.У Євангелії розповідь про Сретении Господньому завершується так: «Коли вони скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет».
В Сретении, християнська Церква бачить не тільки безпосередню зустріч Богонемовля Христа зі старцем Симеоном і виконання необхідних очисних обрядів. У своєму глибинному, рятівний для людини сенсі християнство розуміє це подія, як зустріч Старого Завіту (старець Симеон і пророчиця Анна) і Нового Завіту (Господь Ісус Христос). Виконавши покладений обряд, Господь показав, що Старий Закон не заперечується, але настав час, коли його повинен змінити Новий Закон – той самий, виконання якого приведе людину в Царство Небесне.
Ікона «Стрітення Господнє»
Центральним зображенням іконографії Стрітення Господнього є фігура Богонемовля Христа, Якого на своїх руках тримає старець Симеон Богоприимец. Фігури Христа і старця Симеона символізують собою зустріч Нового і Старого Заповітів.
На іконі Стрітення також зображується пророчиця Анна, дочка Фануилова. Однією рукою праведна Анна вказує на Богонемовля, а в іншій (іноді) тримає сувій з текстом, який розповідає про прихід у світ Спасителя.
В лівій частині ікони традиції пишеться фігура Божої Матері, а трохи далі – праведного Йосипа Обручника. Богородиця схиляється перед Немовлям Христом, якого вона віддала праведному Симеону. Витягнуті вперед руки Богородиці, в яких вже немає Її Сина, знаменують собою образ тієї втрати, втрати, яку понесе надалі Матір Божа, коли Господа засудять і розіпнуть на хресті.
Йосип Обручник тримає в руках двох білих голубів, яких за старозавітним законом необхідно було принести в жертву Богу за народження дитини. Символічно ці два голуба також розуміються як прообрази двох світів, які повинні прийти до Бога, – іудейського і поганського. На задньому плані ікони Стрітення зображується Єрусалимський храм. У центрі ікони, за фігурами Божої Матері, Богонемовля і праведного Симеона, поміщається храмовий престол, який символізує жертву Господа Ісуса Христа.
Молитви на Стрітення
Молитва на Стрітення Господа Ісуса Христа
Господи Ісусе Христе, Єдинородний Сину і Слове Божий,
древле під пророцех Бачений, якоже зерцалом в ворожінь,
в останок же дний цих плоттю від Пресвятої Діви Марії нетлінно народжений
та четыредесятный дня у Святилище Назустріч всьому світу від Тоя,
яко Немовля руконосим, явлений і в обіймах праведнаго Симеона
на спасіння всім сущим від Адама носиться!
Коли преславно і пресветло Твоє на руку Богоматері у храм Господній принесення
та від святого старця Божественне стрітення Твоє!
Днесь веселяться небеса і радіє земля, яко вигляді биша ходи Твоя, Боже,
ходи Бога нашого Царя, Іже во Святем.
Древле Мойсей сходить видети славу Твою, але не возможе увидити Обличчя Твого,
зане дав єси йому точию задня Своя.
В пресвітлий день цього Стрітення Твого Ти явився єси Собі людиною у святилище,
сяючи невимовним Світлом Божества, так укупі з Симеоном бачать Тя лицем до лиця і руками
так осяжут Тя, і восприемши в обійми своя, так пізнають Ти Бога у плоті прийшли.
Цього заради прославляємо невимовне полегшення і велие людинолюбство Твоє,
яко Твоїм пришестям дав єси нині небесну радість занепалого древле роду человечу:
Ти бо праведним судом Своїм вигнав єси прародителі наші з раю насолоди в світ цей,
нині ж помилував єси нас і паки отверзл нам райския обителі і звернув єси плач наш на радість,
так занепалий Адам до того вже так не соромиться Тобі за преслушание і так не буде скрыватися Обличчя Твого,
Тобою хто покликаний од, яко Ти прийшов єси нині, так возьмеши на Собі гріх його,
так омыеши його Своєю Кров’ю і так облечеши його нага суща в ризу спасіння і одяг веселий
і украсиши його, яко наречену красою.
Нам же всім Божественне Твоє Стрітення воспоминающим,
уподоб з мудрими дівами изыти на Стрітення Твоє, Небесному Нареченому нашому,
з запаленими світильниками віри, любові і чистоти,
так улицезрим очима віри Божественне Лице Твоє,
так восприимем Тя в душевныя обійми своя,
та та понесемо Тебе в серці своєму по вся дні Живота свого,
так будеши нам у Бога і ми в людие Твої.
В останній і Страшний день Пришестя Твого,
коли всі святии повиходять на останнє велике Стрітення Твоє на воздусе,
уподоб і нам усрети Тя, та тако завжди з Господом будемо.
Слава Милосердю Твоєму, Слава Царству Твоєму, Слава розсуд Твоєму,
Одинці Человеколюбче, яко Твоє єсть Царство, і Сила, і Слава
з Безначальным Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим і Животворящим Твоїм Духом
нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва на Стрітення до Пресвятої Богородиці
О, Пресвята, Небесною чистотою Сияющия Діво, Лагідна голубице, Нескверная Агнице,
Блага світу Помічниці, Мати Христа Бога нашого!
Ти єси початок, середина і кінець нынешния радості нашея,
бо з Тебе возсия Сонце Правди Христос Бог наш, і Того принесла єси
на святих обіймах Своїх четыредесятный дня у Святилище на стрітення наше
і на радість і спасіння усьому світу.
того ради і ублажаємо і прославляємо Тебе, яко Ти єси Скиние Бога люди з Богословом Предзримая,
Нею ж Бог вселися з нами, так ми людие Його будемо?
Ти єси Двері Небесна Єзекіїля Предреченная, Еюже отверзошася паки нам
входи в райския обителі. Ти єси Лествице Висока, Яковом Предвидимая,
Еюже сниде Бог на землю і Мосту, преводяй сущия від землі на небо.
Тому молимо Тя, взирающе, яко пішла єси у Святилище,
носящи Вогонь Небесний рукама Своима Бога, Благодатна.
Вогнем молитви Твоєї потрапили вогонь пристрастей наших, так позбудемося вічного вогню геенскаго.
У Святилище прийшла єси очищення задля законного, очищення не вимагає,
яко Діва Чиста і сім навчи нас како личить нам зберігає себе в цнотливості і чистоти
з яким смиренням личить нам провождати подвиг дівоцтва, пам’ятаючи, як Ти,
понад Херувим Суща, стала єси на місці нечистих дружин.
Ти, о, Мати Пресвята, Сама сущи Боговместимый храм Божий приніс єси в церкву законної
Превожделеннаго сина Твого, Христа Бога нашого,
уподоб і нам паче всього на землі любити храми Сина Твого, посещати я в усі дні живота нашого,
зрети тамо красу Господню, яко краще єдиний день приметатися під дворех Господніх,
більше ніж жити в селениих грешничих. Найпаче ж даруй нам, Пречиста, яко же Симеону,
неосудно носити Сина Твого і Бога нашого в любовних обіймах Своїх,
коли причастницы будемо Пречистаго Тіла і Крові Його,
і помози нам тоді суто зберігає себе у святині і страху Божому,
так не растлим храм плоті нашея.
І тако вийму сретаюше, о Богомати, Твого Сина в серцях і душах наших,
так сподобимся молитвами Твоїми достигнути і блаженнаго онаго Стрітення Господнього на воздусе,
коли з усіма святими вийму будемо славити і воспевати Пресвяте Ім’я Його
з Отцем і Святим Духом і Твоє милостиве заступництво нині і повсякчас і на віки віків.
Амінь.
Тропарі Стрітення Господнього
Тропар, глас 1 (Предпразднеству)
Небесний лик Небесних Ангел, припав на землю, пришедше дивиться яко Немовляти, носима до храму,
Перворожденна всієї тварі від Матере Неискусомужныя, предпразднственную убт з нами співають пісню,
радующеся.
Тропар, глас 1
Радуйся, Благодатна Богородице Діво, бо Тобі возсия Сонце правди Христос Бог наш,
просвещаяй сущия в темряві: веселися і ти, старче праведний, приймальний у обійми
Свободителя душ наших, дарующаго нам воскресіння.
Кондак, глас 4
Утробу Девічу освятивый різдвом Твоїм і руки Симеона благословивый,
якоже подобаше, передуючи, н нині врятувала єси нас, Христе Боже;
але умири під бранех проживання, і зміцни православныя христианы,
їх же полюбив єси, едине Человеколюбче.
Величання
Величаємо Тя, Жизнодавче Христі, і вшановуємо Пречисту Матір Твою,
Еюже за законом нині принеслся єси в храм.
Залишити коментар