Мій ласкавий і ніжний кіт, приїжджаючи на дачу і прогулявшись вздовж струмка, іноді впадає в справжній «транс». Він грізно гарчить, вздыбливает «ірокез» на холці, безглуздо бігає по ділянці, розлякуючи всю фауну, і, нарешті, втомившись, «тигр» солодко засинає. Приблизно так поводяться всі коти, нанюхавшись коренів валеріани.
Їх запах призводить чоловічу половину котячого племені в стан сильного збудження. Ізовалеріанова кислота — основна діюча речовина в цій рослині, і невелика кількість цієї кислоти входить до складу статевих феромонів жіночого колективу котячого племені, запахом цих сильно пахнучих речовин «прекрасні дами» привертають женихів в потрібний час і місце. Навіть мікроскопічної дози цієї кислоти достатньо, щоб коти збіглися на запах навіть за 2-3 кілометри. Бідний наш міський котик відкопав коріння валеріани і отримав з незвички ударну, в прямому сенсі слова карколомну, дозу феромонів! Наш кіт був не єдиною жертвою — в Росії валеріану завжди називали мяун, маун, котяча трава і т. д.
Однак таке оригінальне вплив валеріана надає тільки на котів. Чоловік розумний, навпаки, заспокоюється, прийнявши валерианочки, і думки в порядок самі влаштовуються. З глибокої давнини валеріана використовувалася лікарями, цілителями, ще в Стародавній Греції і Римі. Валеріаною лікували безсоння й нервові розлади, вважалося, що вона приводить в порядок думки і покращує мозковий кровообіг. А також сприяє використанню своїх мозкових здібностей у найвищій мірі, тому перед прийняттям важливих рішень древнім правителям придворні знахарі підливали валеріанової настоянки (дуже правильно робили!).
Якщо в стародавньому світі валеріаною посилювали розумові процеси, то в середньовіччі розумні люди були не в пошані, натомість більше уваги зверталося на красу і бадьорість організму в цілому. Аромат валеріани вважався самим вишуканим і омолоджуючим. Цей запах був присутній у всіх пахощі і на всіх богослужіннях. Звідси й інші народні назви — ладаница, земляний ладан.
У нас в Росії валеріана росте практично повсюди, і вона завжди була найбільш шанованою лікарською рослиною. Вперше на державному рівні валеріану стали використовувати у військових госпіталях при великому реформатора Петра I. І до сьогоднішнього дня препарати валеріани призначають при безсонні, істеричних станах, неврастенії, клімактеричних розладах, неврозах вегетативної нервової системи та ін
В коренях міститься ефірне масло, воно і є діючою речовиною. До складу олії крім уже відомої ізовалеріанової кислоти входять алкалоїди, цукру, органічні кислоти і ще понад 70 різних речовин. Всі улюблені нами серцеві ліки — валокордин, корвалол, валосердин та ін. містять екстракт валеріанового кореня. Також випускаються таблетки і настоянку валеріани на спирту.
Можна і самостійно приготувати настій валеріанового кореня. Одну столову ложку подрібненого кореня заварюють склянкою окропу в термосі, 45 хвилин настоюють і проціджують. Приймають по 2-3 столові ложки після їди. Ефективно настояти на спирту (1:5), витримати тиждень, потім процідити і приймати по 15-20 крапель 3 рази на день. Людям з рухомою нервовою системою дуже корисно для профілактики приймати валеріанові краплі перед сном.
Валеріана росте у вологих місцях, на луках, по берегах струмків та річок, на покладах. Цвіте вона довго, майже все літо, її квітуча трава теж має несильним специфічним запахом, і її можна посушити і підвісити над ліжком для спокійного сну і виникнення добрих думок. До речі, сухий корінь валеріани часто вішали в спальні для створення заспокійливою обстановки і сприятливих сновидінь.
Сировина (коріння) заготовляють восени, але для збору в лікарських цілях це невибаглива рослина вирощують на полях і потім легко прибирають коріння. І вам радимо посадити кілька рослин на своїй дачній ділянці. Крім користі валеріана — дуже красиве високе декоративне рослина, і вона прикрасить собою будь-який квітник. Тільки пам’ятайте про котів, і, посадивши валеріану, не забудьте обмотати нижню частину стебла пластиковою сіткою, щоб котик не розкопав.
Здоров’я вам і гарного настрою.
Валеріана — для мудрих рішень і сну
Розташовано в Психотерапія |
Залишити коментар