Покров Пресвятої Богородиці – свято 14 жовтня

Покров Пресвятої Богородиці - свято 14 жовтня

Свято Покрови Пресвятої Богородиці, що відзначається 14 жовтня, прийшов на Русь з Візантії і став одним з найбільш шанованих.

Бачення Покрови Божої Матері було св. Андрію Юродивому та його учню Епіфанію в середині X століття у Константинополі при імператорі Леві Премудром. В цей час Візантійської імперії загрожували нападом мусульмани. Сарацини великими силами напали на місто і погрожували йому руйнуванням. Не бачачи нізвідки допомоги, греки в безлічі стікалися у Влахернський храм, в якому зберігалися риза Богоматері, Її головний покрив, і молилися.

Богородичні свята – це дні церковного календаря, присвячені особливому прослави Божої Матері. Формування Богородичних свят пов’язано також із вшануванням місць, де відбулися найважливіші події в житті Пресвятої Богородиці.

МОЛИТВА БОГОМАТЕРІ

«Діва днесь предстоїть у Церкві і з лики святих невидимо за ни молиться Богу: ангел і з архієреї вклоняються, апостолі ж з пророки ликовствуют: нас бо заради молить Богородиця Превечнаго Бога» – це дивовижне явище Матері Божої сталося в середині X століття у Константинополі, у Влахернській церкві, де зберігалася риза Богоматері, Її головний покрив (мафорій) і частина пояса, перенесені з Палестини в V столітті.

У недільний день, 1 жовтня, під час цілонічного пильнування, коли храм був переповнений людьми, що молилися, святий Андрій, Христа ради юродивий, о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив що йде по повітрю Пресвяту Богородицю, осяяну небесним світлом, оточену Ангелами і сонмом святих. Святий Хреститель Господній Йоан і святий апостол Йоан Богослов супроводжували Царицю Небесну.

Схиливши коліна, Пресвята Діва почала зі слізьми молитися за християн і довгий час перебувала в молитві, потім, підійшовши до Престолу, продовжувала Свою молитву, закінчивши яку, Вона зняла зі Своєї голови покривало і простягнула його над людьми, що молилися в храмі людьми, захищаючи їх від ворогів видимих і невидимих.

ДИВНЕ БАЧЕННЯ!

Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках Її блищав «краще променів сонячних». Святий Андрій з трепетом споглядав чудове бачення і запитав, що стояв поряд з ним свого учня, блаженного Єпіфанія: «чи Бачиш, брате, Царицю і Пані, що молиться про весь світ?» Єпіфаній відповів: «Бачу, святий отче, і жахаюся».

Преблагословенна Богородиця просила Господа Ісуса Христа прийняти молитви всіх людей, що закликають Його Пресвяте Ім’я і вдаються до Її заступництвом. «Царю Небесний, – глаголаше в молитві на воздусе зі Ангели стоїть Всенепорочная Цариця, – прийми всякаго людини, що молиться до Тебе і закликає Моє Ім’я на допомогу, та не отыдет від Лиця Мого неуслышан».

Святі Андрій та Епіфаній, удостоїлися споглядати молиться Богоматір, «довгий час дивилися на розпростерте над народом покривало і виблискувала на зразок блискавки славу Господню; доки була там Пресвята Богородиця, мабуть було і покривало; по отшествии ж Її, зробилося й воно невидимим, але, взявши його з Собою, Вона залишила благодать, що була там».

ЯВИЩЕ ІКОНИ

У Влахернській церкві збереглася пам’ять про дивне явище Богоматері. У XIV столітті російський паломник дяк Олександр бачив у церкві ікону молящейся за мир Пресвятої Богородиці, написану так, як Її споглядав святий Андрій. Але Грецька Церква, за словами паломника, не знає цього свята. У російській Пролозі XII століття міститься запис про встановлення особливого свята на честь цієї події: «Се убо, коли слышах – помышлях; како страшне і милосердне бачення і паче надеяния і заступлення нашого, бисть без свята… восхотех, та не без свята останет Святий Покров Твій, Преблагая».

БОГОСЛУЖІННЯ СВЯТА

Богослужбові особливості багато в чому відповідають Богородичним дванадесяті свята, хоча сам Покрив є великим, а не двунадесятим святом. У святковому Богослужінні Покрову Божої Матері Російська Церква співає:

«З чинми Ангел, Владичице, з чесними і славними пророки, з верховними апостолами і з священномученики і з архієреї за ни грішний Богу помолися, Твого Покрова свято в Руській землі прославльшия».

Слід додати, що і святий Андрій, споглядав чудове бачення, був слов’янин, в молодих роках потрапив у полон і був проданий у Константинополі в рабство місцевому жителю Феогносту. Незважаючи на те, що подія це сталося на Візантійській землі, грецький календаря це свято не увійшло, але зате був прийнятий і затверджений на Русі, завдяки святому князю Андрію Боголюбському, сина Юрія Долгорукого.

Свято Покрови Божої Матері було встановлене у Російській Православній Церкві близько 1164 року. На Русі храми на честь Покрова Божої Матері з’явилися в XII столітті. Всесвітньо відомий своїми архітектурними достоїнствами храм Покрови на Нерлі був побудований у 1165 році святим князем Андрієм Боголюбським. Втішним свідченням особливого Покрову Божої Матері для Православної Церкви служать і всі спогади численних явищ благодатної допомоги Божої Матері віруючим.

ЗНАЧЕННЯ СВЯТА

У свято Покрови Пресвятої Богородиці ми просимо у Цариці Небесної захисту і допомоги:

«Пом’яни нас у Твоїх молитвах, Пані Діво Богородице, та не загинемо за примноження гріхів наших, покрий нас від усякого зла і лютих напастей; на Тя бо уповаємо і Твого Покрова свято чествующи, Тебе величаємо».

Це свято має велике місіонерське значення. Він говорить про те, що єдність у вірі стоїть вище будь-яких людських конфліктів, будь-яких національних стереотипів і антипатій. Саме розуміння цієї істини дозволило російському народу згодом сприйняти це свято і зробити його частиною своєї православної традиції.

Розташовано в Свята

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !