Радониця в 2016 році — 10 травня
Коли на Русі православ’я стало офіційною релігією, багато язичницькі обряди і свята були запозичені. Одним з таких свят є Радониця, або як її ще називають Радуниця і батьківський день. Це свято наступає на 9 день після Великодня, а в 2016 році всі православні відзначатимуть цей день 10 травня. У слов’ян в цей день було прийнято поминати покійних родичів.
Чому свято називається Радониця
За однією з легенд, назва свята походить з язичницьких імен богів. Так, в народі Радоницу називали Навьим вдень, Могилками, Радаваницами або Тризнами. Саме ці ведичні божества, за переказами, були хранителями померлих душ. Для того, щоб проявити повагу і задобрити їх, наші предки приносили в жертву різні дари на поховальних курганах.
Інші ж дослідники стверджують, що походження назви свята пов’язано з такими словами як рід, спорідненість або ж радість. Як раніше вважали, Радоницу не потрібно було сумувати і сумувати через смерть своїх близьких, а, навпаки, радіти, адже вважалося, що в цей день небіжчики покликані на свято Пасхи.
Як вести себе на кладовищі в Радоницу
Сьогодні найчастіше на кладовищі ходять саме на Великдень, однак православні священики стверджують, що це не правильно, адже для цих цілей відведено окремий свято — Радониця. Також помиляються християни і в тому, що необхідно залишати на могилі їжу. Це язичницький обряд, який не відноситься до православ’я. При цьому варто відзначити, що ні в якому разі не можна залишати в пам’ять про померлого на могилі горілку з хлібом. Це нова традиція, яка неприйнятна для православного.
Дуже часто на кладовищі можна побачити багаті столи з великою кількістю спиртного. Однак, як стверджують священики, це гріх. В цей день допускається тільки випити, але напиватися не можна. Краще ж усього на Радоницу помолитися про покійних, ніж приймати спиртне.
Як уже згадувалося їжу залишати на могилах не потрібно, священики радять краще цю їжу віддати біднякам і нужденним. Це буде символом того, що навіть після смерті покійний може допомогти іншим людям. Тому єдине, що повинно бути на могилі — запалена свічка. Влаштовувати ж застілля теж не рекомендується. Згідно з принципами православ’я, коли в цей день ви прийдете на кладовищі необхідно для початку забратися на могилі і згадати померлих родичів за життя.
Бажано в цей день, перед тим, як відправитися на цвинтар, відвідати храм. Там можна помолитися за померлого, а також замовити панахиду. В цей день у церквах проводять службу в пам’ять про померлих, тому кожен парафіянин може звернутися до священика з проханням про молитву про його померлого родича або близькому людину.
Традицією на Радоницу
Як сьогодні, так і раніше весь народ збирався на цвинтарі, щоб згадати померлих. Однак якщо зараз, приходячи до могили, за традицією всі кладуть яйце на могилу, то в давнину найчастіше це яйце закопували в землю або ж розбивали про хрест, кришили його і віддавали очищене яйце бідним.
На могилах влаштовували, як і наші сучасники, багаті трапези зі спиртним. Однак на відміну від сьогоднішніх традицій, наші предки після того, як поїли могли подрімати, після чого і вирушали додому. Коли ж наставав вечір, то як і у всі свята молоді збиралися разом, влаштовуючи веселі гуляння.
Вважалося, що в цей день відвідують померлі будинку живих. Тому, щоб зустріти їх за всіма традиціями, наші предки ставили воду на підвіконня, а поруч залишали крихти. Коли ж всі збиралися за святковою вечерею, то на столі залишали три зайвих тарілки. Вважалося, що це буде служити померлим сніданком, обідом і вечерею.
У деяких регіонах Русі, народ на кладовищі в цей день не ходив, а залишався вдома. Вони вважали, що в цей день необхідно зустріти померлих родичів вдома. Попередньо для цього наші предки растапливали лазню, залишали там воду і чиста білизна. При цьому нікому не було покладено після цього заходити туди. Все це залишалося на весь день і ніч. А вранці вся родина збиралася і шукала сліди покійних. Тільки по завершенні Радониці було прийнято митися в бані, це служило скасуванням заборони на купання.
Однією з найдавніших традицій, яка вже позабыта є окликание дощу. Багато старі стверджували, що в цей день повинна впасти хоча б одна крапля. А дітвора ретельно стежила за небом, і як тільки з’являлося хмара, то всі навперебій почали кричати: «Поливай, дощ, на бабине жито, на дідову пшеницю, на девкин льон поливай відром!» або «Дощик, дощик! Снаряжайся на показ!» Коли починався дощ, то всі вмивалися «небесної водичкою» , свято вірячи в те, що це принесе щастя.
Також багато господинь, після святкової трапези, намагалися залишити їжі і вбогим. Деякі ж готували страви, які призначені були для церкви. Частина з них підносилася священикам, а частину залишали в храмі для голодних.
А дівчата, щоб зберегти молодість вмивалися дощовою водою через срібні і золоті кільця, однак за умови, якщо в Радоницу буде грім.
Прикмети на Радоницу
Як ми вже писали, в деяких регіонах на Русі на кладовищі ходити було не прийнято. Однак, таке зустрічається рідко, і все частіше можна було почути від старих людей, що якщо у цей день не відвідувати могилки родичів, то після смерті про цю людину ніхто і не згадає.
Сіяти, копати або садити в цей день було поганим знаком, адже тоді буде поганий і мізерний урожай.
Наші предки вірили, що якщо вранці, до обіду на Радоницу йде дощ, а вдень та ввечері дме сильний вітер, то покійні турбуються, що їх не відвідують цвинтарі. Однак, коли в цей день іде дощ, але погода не вітряна, то це на щастя. Більше того, у такому разі обов’язково буде хороший врожай.
Раніше говорили: «На Радоницу вранці орють, вдень-плачуть, а ввечері-скачуть». Тобто, вранці всі працювали, вдень ходили на кладовище, а вже ввечері влаштовувалося гуляння до самого ранку.
Ворожіння на Радоницу
Як ми знаємо, дівчата не пропускали жодної можливості, щоб поворожити. Так і на Радоницу молоді незаміжні дівчата збиралися разом і ворожили. При цьому варто зазначити, що на Радоницу не було певних ритуалів, швидше дівчата використовували ті ворожіння, які проводили на всі святки. Наприклад, дівчата намагалися дізнатися долю за допомогою книги.
Ворожіння з вінком
Весною дівчата плели вінки з березових гілок, а потім вирушали до річки, щоб спустити його на воду. Вважалося, що куди попливе вінок, звідти наречений і прийде. У разі, якщо він зупинився біля берега, то в цьому році вона заміж не вийде, якщо ж вінок потонув, то бути біді. Багато дівчата вірили, що в такому разі незабаром вона помре.
Ворожіння на березовій гілці
Також одним з найпоширеніших ворожінь було ворожіння на березовій гілці. Для цього, незаміжні дівчата вирушали в березовий гай і зривали одну гілочку. Потім перед сном вони клали її під подушку. Хто в цю ніч присниться, той і буде її нареченим.
Пророчий сон
В давнину багато хто вірили, що на Радоницу померлі спускаються на землю, тому на батьківський день вночі намагалися викликати пророчий сон. Для цього приходили на цвинтар і просили родичів надіслати віщий сон.
Залишити коментар