Діти – це чудово. Багато майбутні матері проводять останні дні вагітності не в страху, а в очікуванні та роздумах самого різного плану. Як дитина буде рости, як одягнути дитину на прогулянку, коли віддавати його в дитячий сад… Однак народжуваність в країні почала серйозно знижуватися. Розглянемо далі, як вирішитися народити дитину?
Хотілося б, але
Словоформа “хотілося б, але” дуже часто звучить із вуст нерішучих батьків. Це саме “але”, природно, різниться. Деякі пари перші років п’ять-сім-десять хочуть присвятити виключно собі самим – облаштування житла, купівлі дорогої техніки і автомобіля, відпочинку на Мальдівах і нестримного сексу без побоювань потривожити спали в сусідній кімнаті дітей. Інші ставлять інший пріоритет – спочатку кар’єра і своє житло, а вже потім продовження роду. Треті хотіли б дитину вельми абстрактно – хлоп, і першокласник, без проміжних стадій у вигляді токсикозу, зайвої повноти, болісних пологів і безсонних ночей з брудними підгузками.
На жаль, це стан розтягується до нескінченності. Чим далі – тим більше “хотілося б, але” переростає у оформлений відмова від продовження роду. Перші пари починають занадто цінувати свій уклад життя, другі стикаються з вибором – кар’єра або дитина, треті – як і перші, звикають до комфорту і відчувають феєричний жах від однієї думки про підгузки і вимогливих крики в чотири години ранку.
Вийти з цього стану допомагають психологічні тренінги, проте немає потреби витрачати зайві гроші на допомогу психологів – до всіх цих висновків можна прийти і самостійно.
Розірвати зону комфорту
Сімейна пара, яка перебуває в такому емоційному цугцвангу, повинна взяти і прямо обговорити питання – народжувати дитину прямо зараз або просто забути про це. В душі у нормальних батьків при цьому обговоренні прокинеться совість. Подумай сам: якщо б твої батьки жили заради свого комфорту, тебе б не було на цьому світі. Варто позбавляти дитину можливості взагалі з’явитися на світ? Навряд чи, тим більше, якщо ціна цього – красиві ганчірки і нова машина укупі з декількома днями відпочинку на південних островах.
Розрив зони комфорту – це основний крок до вирішення проблеми. Не потрібно боятися труднощів – треба подумати, як їх можна буде вирішити, подолати і згладити один для одного.
Не варто також переживати за щасливе майбутнє дитини. Згадай своє дитинство, особливо якщо ти народилася в радянські роки. Асортимент іграшок? Імпортні солодощі? Модний одяг? Нічого цього тоді не було – але дитинство аж ніяк не проходило в нудьзі чи смутку. Дитині все одно, в які підгузки йому какати, скільки коштує його брязкальце і у своїй чи квартирі або в орендованій живуть його мама і тато. А кошти самі знайшли, куди їм витрачатися, навіть якщо б ти думала про зачаття дитини ще протягом десяти років.
Залишити коментар