Людина проводить уві сні в середньому близько третини свого життя — це йому необхідно, щоб відновити витрачені фізичні і розумові сили. Якщо ми не добираємо» сну, то все починає валитися з рук, різко знижується концентрація уваги, нас охоплює апатія і млявість. Між тим розвиток цивілізації все більше передбачає перехід на «змінне» існування. Як же бути?
повільний Сон і швидкий
Для повного відновлення своїх сил людині потрібен повноцінний сон, тобто тривалий і обов’язково складається з чергувань «повільній» й «швидкої» фази. Тільки таким чином підсвідомість людини переробляє інформацію, що накопичилася за день, а його тіло має можливість повністю розслабитися. Причому і під час денного неспання людина піддається таким же чергуванням напівсну і активної діяльності, просто вони проходять майже непомітно. Цим пояснюється те, що інший раз посеред дня на людину несподівано накочує сонливість, яка після 15 хвилинного відпочинку змінюється приливом сил. Саме тому лікарі тільки вітають денну сієсту, особливо у людей похилого віку, дітей і мають слабке здоров’я. Та й чого вже там казати — багато, абсолютно здорові і міцні люди мріють про получасике денного сну, сидячи на робочому місці в офісі.
Позмінна робота порушує біоритми людини
Та хай собі мріють — зрештою, бажання поспати після обіду можна пережити, особливо тим, хто працює за звичним графіком «з дев’яти до шести». Набагато менше пощастило фахівцям, які працюють позмінно — їх біологічні годинники не встигають пристосуватися до постійних змін чергування сну і неспання, в результаті чого порушується структура сну.
Наслідки ж збою в добовому ритмі організму, порівнянні, до речі, зі зміною часових поясів при перельоті на інший континент, дуже серйозні: загальна перевтома, безсоння (при цьому поєднується з сонливістю), загальний занепад сил. І це зрозуміло, адже гранично допустимі коливання розпорядку сну — у 2-4 години. А ідеальний варіант, за словами медиків, коли людина засинає і пробуджується завжди в один і той же час. Саме за таких умов людина буде бадьорим, зібраним і психічно врівноваженим. Навіть невеликий недосип у робочі дні з розрахунком відіспатися у вихідні, як практикують майже всі з нас, не вітається лікарями-сомнологами (фахівцями з проблем сну). Вони вважають такий підхід згубним для здоров’я, бо організм не сприймає накопичення втоми в будні і відпочинок у вихідні — він повинен щодоби відпочивати в середньому близько 8 годин (у різних людей потреба в сні може змінюватись від 6 до 9 годин).
Що вже тут говорити про тих людей, які змушені «вибивати організм з пантелику», то працюючи вночі і спя вдень, то, через три доби, навпаки. Навіть постійне нічне чергування менш шкідливо для здоров’я, ніж робота позмінно — воно хоч дає людині можливість перебудувати свої біологічні годинники і звикнути до нового розпорядку, вважають фахівці.
Між тим, в наш час цілу низку спеціальностей передбачає позмінний графік роботи, варіанти якого можуть бути різними: як добу через троє, так і тиждень день — тиждень ніч. Ніч і день у своїй роботі чергують працівники безупинних виробництв, охоронці, диспетчери, водії-далекобійники, машиністи залізниці, цивільні льотчики, лікарі та медсестри, працівники спецслужб, в останні роки в нашій країні до цього списку додалися ще продавці, кухарі та офіціанти — у відповідності з модою на нічну життя.
Вчені підтверджують шкоду посменного графіка
За останні роки вченими в ході спеціальних досліджень було отримано безліч доказів шкідливої дії позмінної роботи на людське здоров’я.
По-перше, були отримані докази того, що у таких фахівців погіршується якість сну. Для дослідження цього питання група британських вчених під керівництвом Філіпа Такера з Університету Суонсі в Уельсі (Swansea University) проаналізувала дані декількох тисяч анкет працівників, що мають в даний час і мали в минулому позмінний графік праці, а також тих, хто ніколи позмінно не працював. Ефект різних порушень сну (неглибокий сон, безсоння, занадто раннє пробудження) був виявлений особливо яскраво у людей у віці від 30 до 40 років, які пропрацювали кілька років по змінному графіку. У тих же, чия робота була звичайною, порушення сну були виявлені лише в 3 % випадків, та й то в легкій формі.
По-друге, з’ясувалося, що позмінна робота і пов’язаний з нею недосип може підвищити ризик розвитку хвороб серця, зокрема, прискорити розвиток метаболічного синдрому у чоловіків середнього віку. До такого висновку прийшли лікарі під керівництвом професора Ян Чі в результаті серії досліджень, які проводилися в Тайвані протягом 5 років серед працюючих чоловіків. Що особливо небезпечно, ці чоловіки, як правило, стикаються з безсимптомною метаболічної дисфункцією, яка погіршуючись, здатна досить швидко привести до серцево-судинних захворювань.
На думку лікарів, це є наслідком підвищення в організмі працюючих позмінно людей рівня ферменту аланін-амінотрансферази, відповідального за процеси метаболізму.
І, нарешті, по-третє, нейрофізіологами з Каліфорнійського і Гарвардського університетів у ході наукових спостережень було довело, що дефіцит сну впливає на активність головного мозку приблизно таким же чином, що і деякі психічні захворювання. У всіх випробовуваних, у яких позбавляли нормального сну, змушуючи спати в різний час доби, була виявлена (з допомогою магнітно-резонансного томографа) підвищена активність так званих мигдалеподібних тіл головного мозку, які мають безпосереднє відношенню до управління емоціями. Таке ж аномальне функціонування цих ділянок, як правило, може бути причиною аутизму, надмірного занепокоєння, депресивних психозів і ряду інших психічних розладів. У цих випробовуваних при демонстрації неприємних, але в загальному-то нешкідливих слайдів миттєво кипіло роздратування, вони відчували гнів і обурення. У групи людей, які мали повноцінний сон, ніяких відхилень виявлено не було.
Якщо відмовитися від сну…
Відволікаючись від теми позмінної роботи, необхідно сказати також, що будь-які порушення сну при систематичної переробки на 2-3 годин понад належних (що в наш час стало звичайною справою), і при використанні нічного часу для відвідування нічних клубів, перегляду телевізора або комп’ютерних ігор — тягнуть за собою шкоду для здоров’я. І, хоча історії відомі видатні люди, пренебрегавшие нічним сном, наприклад, Оноре Де Бальзак, Наполеон Бонапарт, Леонардо да Вінчі, це радше було винятком із правил і було індивідуальною особливістю саме цих людей.
А ось всі ті, хто заради експерименту над собою намагався якийсь час не спати, переконувалися в жахливих наслідках такого неспання. Наприклад, якийсь американець Пітер Тріпп, не надихнувшись інформацією про загибель піддослідних щурів на 10 день відсутності сну, вирішив перевірити це на собі. Протягом 8 днів він не спав, повідомляючи про своє самопочуття по радіо. Його приклад через пару років пішов Ренді Гарднер, який мріяв про книгу рекордів Гіннеса. Він не спав цілих 11 діб. Обидва вони повідомляли потім про вкрай неприємних відчуттях. У них порушувалася розумова діяльність, було сплутана свідомість, вони не могли зробити такої простої речі як розкладання літери в алфавітному порядку. Трохи пізніше справа дійшла до галюцинацій і погіршення зору, а під кінець же експерименту обидва ці людини мали симптоми справжньої галлюцинирующей параної — вони боялися переслідувань, гіпертрофовано сприймали будь-які дрібниці і не могли координовано рухатися.
Все це говорить про те, що ні в якому разі не можна «жартувати» з такою важливою, життєво необхідною для людини річчю як сон. Тим людям, які, працюючи позмінно, в повну силу відчувають на собі наслідки порушення сну, краще змінити такий графік. Тим же, хто жертвує сном заради якогось веселого проведення часу, теж варто задуматися про доцільність такого режиму.
Що таке нормальний графік сну
Всім без винятку людям лікарі радять трепетно берегти свій нормальний сон:
— лягати спати і вставати по можливості в одні і ті ж години;
— не приймати за три години до сну алкоголю, не пити чай або каву та інші містять кофеїн напої;
— якщо сон приходить не відразу, варто придумати якийсь спокійний ритуал перед сном (книга, музика, прогулянка);
— не примушувати себе до сну, якщо цього зовсім не хочеться — тривалий вилежування в ліжку в очікуванні сну робить сон переривчастим і неглибоким;
— доповнити своє життя фізичною активністю — нормальна робота м’язів та постачання органів киснем допоможуть налагодити сон.
Вадим Кирилов
Залишити коментар