Ендометріоз яєчників — гормональне захворювання, часто призводять до безпліддя. Лікарі не можуть однозначно відповісти на питання — звідки він береться? До того ж ендометріоз різноманітний. Іноді його не відразу розпізнають — діагностика вимагає високої кваліфікації. Значить, і лікування — теж різноманітна: від гормональної терапії до хірургії. Як вчасно розпізнати цей недуг і можна повністю вилікуватися від нього?
Якщо клітини-макрофаги не працюють
Ендометріоз яєчників — захворювання яєчників гормонального походження, при якому частинки ендометрія (тканини, яка відторгається під час менструації), в результаті порушеної перистальтики маткових труб, потрапляє в черевну порожнину, в тому числі і на яєчники. Цей процес відбувається і у здорових жінок, однак, при порушенні гормонального фону (гіперстрогенії), недостатньої активності спеціальних клітин — макрофагів черевної порожнини, які повинні знищувати ці частинки ендометрія, спадкової схильності, стресі і безлічі інших причин, відбувається впровадження ендометрію, що потрапив з матки, в кірковий шар яєчника і розвивається ендометріоз яєчників.
Спочатку на поверхні яєчника з’являються ендометріоїдні вогнища, а потім формуються ендометріоїдні кісти — порожнинні структури, заповнені ендометріоїдним вмістом. Всі ендометріоїдні кісти однакові? Виявляється, не все. При дослідженні стінок ендометріоїдних кіст під мікроскопом встановлені відмінності в їх будові.
Маркер, що розпізнає ендометріоз
Існують невеликі ендометріоїдні освіти (як правило, до 5 см в діаметрі), які проявляються у вигляді яскраво вираженої клінічної картини. Навіть якщо лікар ще не поставив діагноз «ендометріоз», у Вас можуть бути скарги на постійні або періодичні болі внизу живота до і під час менструації, під час статевого акту, безпліддя.
Тому, що цей варіант ендометріозу яєчників — залозисто-кістозний, характеризується наявністю в стінці эндометриоидного освіти численних залоз, що нагадують ендометрій. Такі яєчникові освіти часто двосторонні, поєднуються з наявністю в яєчнику інших невеликих вогнищ ендометріозу, супроводжуються спайковим процесом в малому тазу. Для того, щоб правильно поставити діагноз, лікар повинен провести ультразвукове дослідження (УЗД).
В стінці ендометріоїдних утворень залізисто-кістозного варіанту при проведенні УЗД з вивченням кровотоку (допплерометрией), виявляється активний кровотік. Для підтвердження діагнозу необхідно досліджувати кров на так званий опухоле-асоційований антиген СА-125.
Ендометріоз не пухлина, але все-таки
СА-125 — маркер епітеліальних пухлин яєчників, чим більше в стінці яєчникового новоутворення епітеліальних клітин, тим вище його концентрація в крові. Хоча ендометріоз і не є пухлиною, а пухлиноподібним процесом, при активній формі ендометріозу яєчників — залозисто-кістозному варіанті, в крові пацієнтки підвищуються значення СА-125, іноді в багато разів (норма — 35 ОД/мл). Отже, залозисто-кістозний варіант ендометріозу яєчників прийнято називати не ендометріоїдних кістою, а ендометріоїдним освітою. При хірургічному лікуванні (краще з застосуванням сучасних технологій — лапароскопії), необхідно максимально видалити ендометріоїдні вогнища, щоб із залишків не було рецидиву, а в якості закріплює терапії після операції важливий курс активних гормональних препаратів, що пригнічують зростання ендометріозу і відновлюють порушення гормонального фону. Такими препаратами є аналоги гонадотропного рилізинг-гормону (золадекс, диферелін, декапептил-депо, бусерелін та інші) або прогестини — неместран (гестрінон).
Німий варіант ендометріозу
Інший варіант ендометріозу яєчників — кістозний (або ендометріоїдна кіста). При гістологічному дослідженні для цієї форми ендометріозу характерно відсутність залоз у стінці. Як правило, ендометріоїдні кісти досягають великих розмірів, але як не дивно, захворювання протікає безсимптомно або з мінімальними клінічними проявами. У пацієнтки немає скарг на болі внизу живота під час менструації, статевого акту, або вони незначні, не виявляється безпліддя, немає спайкового процесу в малому тазі. При УЗД з допплерометрией в стінці таких кіст практично відсутня кровотік. Концентрація СА-125 у крові дещо вище норми або взагалі не підвищена.
Звичайно, такі кісти виявляються випадково при профілактичному огляді або УЗД, або, при великому розмірі освіти, його розривається капсула і пацієнтка потрапляє в лікарню з клінікою «гострого» живота, не знаючи про існування кісти. Після хірургічного видалення ендометріоїдних кісти кістозного варіанту, для того, щоб відновити функцію оперованого яєчника, призначаються гормональні препарати з невеликим вмістом гормонів — монофазные естроген-гестагенні кошти (оральні контрацептиви) або дюфастон. Якщо маючи эндометриоидную кісту кістозного варіанти, після операції хвора не хоче приймати гормони, гормональну терапію можна не проводити.
Вадим Кирилов
Залишити коментар