Холодні компреси: знаходимо спасіння

Холодні компреси: знаходимо спасіння Нові методики лікування різноманітних захворювань з допомогою холодних компресів отримують все більше поширення в домашньої фізіотерапії. Яким чином холод стає помічником, наприклад, при застуді, читачам Good-Know розповідає лікар-фізіотерапевт Олександр Гольфеншульц.
– Чим пояснюється ефективність холодних компресів?
– Вони викликають місцеве охолодження, яке незабаром компенсується реакцією організму на подразник: на цій ділянці тіла розширюються малі артерії, і завдяки збільшеному припливу крові хворий відчуває вже не холод, а приємне цілюще тепло. Це відбувається приблизно через п’ять – вісім хвилин після накладення компресу. Якщо через цей час хворий продовжує відчувати озноб, то, значить, судини не відреагували на холод – в організмі хворого недостатньо енергії, щоб відновити тепло. Тому даний метод фізіотерапії не можна використовувати для лікування виснажених або сильно ослаблених людей. Холодні компреси не тільки надають місцеву дію – розслаблюють м’язи, знижують відчуття болю, але і благотворно впливають на стан організму в цілому, сприяють лікуванню багатьох гострих і хронічних захворювань. Не слід, однак, розглядати холодні компреси як панацею від усіх недуг. Вони гарні головним чином як доповнення до лікування, яке призначив лікар.
– Чому ця ефективна методика лікування з’явилася лише останнім часом, невже до неї не могли додуматися раніше?
– Справді, вона нова тільки в нашій російській медицині. Холодні компреси “винайшов” ще в минулому столітті німецький монах і лікар Себастьян Кнейпп, і з тих пір їх успішно застосовують його послідовники в деяких клініках Німеччини. Треба думати, у нас їх стали використовувати через збільшення в останні роки поїздок російських медиків за кордон. Зіграло свою роль і те обставина, що ліки сьогодні далеко не всім росіянам по кишені – ось лікарям і доводиться звертатися до нелекарственным методів – згадувати добре забуте старе, цікавитися досвідом зарубіжних колег.
– Як робити холодні компреси в домашніх умовах?
– Компрес складається з двох основних полотен – вологого внутрішнього, яке накладається на тіло, і сухого зовнішнього, призначення якого – зберігати тепло. А деякі лікарі рекомендують розташовувати між цими двома шарами водонепроникну поліетиленову плівку. Внутрішній шар повинен бути з тонкого матеріалу, добре вбирають вологу. Для нього зазвичай використовують старі простирадла, які вже не шкода розрізати. Для зовнішнього шару годяться більш щільні тканини – бумазея, фланель. Замість них можна скористатися складеним легким спальним ковдрою. Зовнішній шар повинен виступати за краї внутрішнього на один – два пальці. Перед тим як накласти компрес, потрібно дотримати дуже важлива умова: прогріти хворого. Для припливу тепла приймають місцеві ванни з поступово зростаючій температурою, прикладають до ніг теплі грілки. Цього, зрозуміло, не потрібно, якщо у хворого висока температура і компрес ставиться для того, щоб її знизити. Внутрішнє полотнище компресу змочують водою з-під крану і трохи вичавлюють. Для помірного компресу його потрібно віджати посильніше – організму легше розігріти тканина, в якій міститься не надто багато води, ніж зовсім мокрий. Найбільш часте положення хворого при накладення компресу – лежаче. Спочатку на ліжку розстеляють зовнішню тканину, зберігає тепло, і добре її розрівнюють. Потім на неї укладають зволожену тканину. Хворий на них лягає, і ту або іншу частину його тіла швидко і щільно загортають, не допускаючи утворення складок і “повітряних кишень”, у вологу тканину, а потім в утеплену суху. Краї її заколюють двома англійськими шпильками поперек натягу матеріалу. Після цього хворого добре закутують. Після зняття компресу ту частину тіла, на яку він був накладений, обмивають теплою водою і обтирають шкіру насухо. Зазвичай компрес накладають на 45 хвилин – 1 годину, але бувають і винятки з цього правила. Для більш інтенсивного відводу тепла слід лише трохи віджати простирадло, щоб води в ній залишилося побільше, і через чверть години накласти на це місце свіжий компрес. А для розслаблення на тривалий час компрес тримають кілька годин і, якщо він не надто обтяжливий для хворого, навіть залишають на ніч.
– На які частини тіла найчастіше накладають холодні компреси?
– Це залежить від недуги, яким страждає хворий. При гострому або хронічному бронхіті, запаленні легень, болях у спині, що виникають із-за захворювання хребта, компреси накладають на грудну клітку. Для внутрішнього шару потрібно смуга тканини шириною 35 см і довжиною, залежно від комплекції пацієнта, від 125 до 180 см. Дуже важливо домогтися правильного її натягу. Найкраще накладати компрес на полувыдохе – тоді він не буде сильно стискати груди при вдиху і занадто послаблюватися після видиху. Треба подбати і про те, щоб верхній край компресу не врізався в пахвову западину.
У деяких випадках роблять компреси, які охоплюють не тільки груди, але ще й плечі. Це потрібно при захворюваннях в області верхівок легенів або при хворобливому напрузі м’язів плечового пояса, нерідко трапляється у людей, які довго сиділи в напруженій позі за комп’ютером або кермом автомобіля. І тоді поверх грудного компрес накладають плечової і з’єднують їх шпильками. Якщо такі компреси доводиться робити часто, до середини смуги внутрішньої тканини грудного компресу пришивають спеціальні плечові “бретельки” – смужки шириною 15 і довжиною приблизно 80 см. А можна поступити інакше: замість внутрішньої тканини використовувати стару чоловічу сорочку з короткими рукавами, обрізавши її до середини грудей, а поверх неї одягати теплий пуловер. Компреси на живіт накладаються при виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, запаленнях жовчних проток і підшлункової залози, слизових оболонок шлунка і кишечника. Для них використовуються тканинні смуги шириною 25 див Саме їх накладають на тривалий час, у тому числі і на ніч.
Крім основного призначення, такі компреси роблять на організм загальне розслаблюючу дію і, як показали результати досліджень, досить істотно знижують підвищений артеріальний тиск. При болях у крижовій області холодні компреси накладають на стегна, а при запальних захворюваннях малого тазу, запаленні гемороїдальних вузлів і прямої кишки, вікових запальних процесах жіночих статевих органах вони доповнюються смужкою тканини шириною 10 см і довжиною 50 см, тобто робляться Т-подібними. Литкові компреси приносять значне полегшення при варикозному розширенні вен, запальних процесах в судинах ніг, на шкірі чи в більш глибоко лежачих тканинах. Якщо шкіра хворого занадто чутлива і схильна до алергічних і виразковим запалень, то внутрішню тканину компресу краще змочувати не у воді, а в охолодженому хвощевом чаї. Смуги тканини шириною 25 см накладають по спіралі від щиколотки вгору по нозі і скріплюють під колінами двома шпильками. Замість спеціальної тканини можна використовувати довгий рушник, половину якого змочують у воді, а суху половину намотують поверх вологого.
Такі компреси добре допомагають і при високій температурі, коли приплив крові викликає пульсуючий біль у голові. Компреси на хворі лікті і коліна робляться зі смужок тонкої тканини завширшки 10 см, на які зверху намотується еластичний трикотажний матеріал, не дуже сковує рухливість суглоба. Найкраще для цієї мети використовувати довгий вовняний панчіх, яким можна обмотати суглоб в один або два шари. Для того щоб накласти компреси на стопи або кисті рук, з холщевой тканини вирізують косинки або складають її шматки трикутником. Однак і в цих випадках можна скористатися допоміжними засобами – бавовняними і теплими вовняними шкарпетками і рукавицями. Важливо тільки, щоб зовнішній шар компресу виступав за краї внутрішнього на 2 – 3 см, інакше краю вологої тканини будуть охолоджуватися і це порушить тепловий режим в тканинах.
так само для утеплювального шару компресу, який накладають на горло, можна використовувати вовняну шаль рідкісної в’язання спицями або гачком, яка добре прилягає до шиї і не тисне на неї під час рухів. Такі компреси застосовують при ангінах, хворобливих явищах в голові, запаленнях носоглотки та придаткових пазух носа. При хронічних захворюваннях їх накладають на ніч протягом кількох місяців. А для лікування захворювань середнього вуха обертають не тільки шию, але і голову. – Спектр холодних компресів дуже широкий – від невеликих накладок на невеликі ділянки тіла, наприклад в області серця або живота, до так званого укутування на три чверті, при якому хворий загортається від плечей до стоп. Існують компреси-підстилки – їх розстилають під спиною хворого, щоб стимулювати дихання і циркуляцію крові при запаленні легенів.
– Як поєднуються холодні компреси з іншими методами лікування?
– При важких захворюваннях, без сумніву, в першу чергу потрібно покладатися на ліки, які вам випише лікар, а компреси можуть лише доповнити лікування – зняти біль, полегшити стан організму. У будь-якому випадку, перш ніж застосовувати цю методику самостійно, потрібно проконсультуватися з фахівцем. А ось при нежиті, кашлі, інших симптомів простудних захворювань холодні компреси можуть бути корисні і без медикаментів. Дуже ефективними бувають їх поєднання. Якщо, наприклад, у вас ослаблені легкі і кашель сухий, гавкаючий, то після ножний процедури, оттянувшей кров від бронхів, потрібен компрес на груди – з його допомогою ви притягнете до бронхів свіжу кров. Повторюйте поперемінно ножний і грудної компреси 2 – 3 рази в день. Кашель зменшиться, стане вологим і через кілька днів припиниться. При гострих стадіях стенокардії корисно чергувати рукавички і холодні накладки на груди.
– А чи немає небезпеки посилити холодом хворобливий стан або що-небудь застудити?
– Ми вже говорили про те, що якщо через кілька хвилин після накладення компресу хворий не почне відчувати приємного тепла, то процедура на нього не діє, а значить, може йому пошкодити. У такому випадку потрібно видалити компрес і прийняти зігріваючі заходи. Як і будь-яке лікування, накладання холодних компресів вимагає граничної уваги і обережності. У медицині застосовуються і набагато більш низькі температури – від -5 до-20оС, але це вже інший клас процедур, що відноситься до кріотерапії. З їх допомогою, наприклад, знижуються чутливість до сильної болі і напруга м’язів при запальних процесах у суглобах або пошкодженні м’яких тканин. Нерідко таке місцеве знеболювання допомагає подолати труднощі, які гальмують процес загоєння.
Особливо добре піддаються лікуванню з використанням глибокого охолодження тканин запалення гемороїдальних вузлів, супроводжувані настирливими болями в області заднього проходу. В принципі, це лікування мало чим відрізняється від накладання холодних компресів. Махрову або фланелеву тканину складають кілька разів до необхідного розміру і рясно змочують у двовідсотковий розчині кухонної солі. Компреси поміщають у поліетиленові мішечки і кладуть на 5-7 годин в морозильну камеру. Перед накладенням компрес виймають з поліетиленової упаковки і змочують холодною водою з-під крана, щоб він став м’яким. А потім накладають його на хвору ділянку так, щоб він щільно прилягав до тіла. Для того щоб не замерзали руки, при використанні таких компресів часто надягають рукавички. Процедура триває одну хвилину, потім робиться двох-трихвилинний перерву і на хворе місце накладають новий компрес. Так повторюють 2-3 рази, після чого шкіру насухо витирають. Застосування низьких температур вимагає особливої обережності: тривалість дії компресу вимірюється за допомогою годинника з секундною стрілкою. Такі процедури, безумовно, краще проводити в медичному закладі або вдома за участю лікаря, знайомого з цією методикою.
Вадим Кирилов

Розташовано в Здоров'я

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !