Доречно розповідати анекдоти про пацієнтів, які страждають від важких захворювань, і людей з обмеженими можливостями? У Німеччині переконані в тому, що веселі історії, жарти, гумор мають не тільки лікувальне, але і реабілітаційний ефект.
Не тільки вилікувати, але і розсмішити!
Німецькі ескулапи на повному серйозі говорять про існування так званих «терапевтичних анекдотів». Останнім часом witze-therapie, або лікування анекдотами, швидко набирає обертів в цій країні. Чому ж саме цьому напрямку приділяється особлива увага?
У лікаря немає можливості подивитися разом з пацієнтом кінокомедію чи циркове уявлення… А от розповісти в потрібний час потрібний анекдот цілком доречно і не займає багато часу. Лікар-кардіолог Норберт Мюллер з Мюнхена, який активно застосовує анекдоти в своїй практиці вважає, що найбільший лікувальний ефект роблять саме анекдоти, пов’язані з медициною.
Особисту думку пані Тутты Ларсен, німецької теле — та радіоведучій
— Я впевнена, що сміхотерапія — дієвий метод. Почуття гумору допомагає в дуже багатьох ситуаціях за життя обійтися без спалювання нервових клітин і зайвого надриву. А якщо врахувати, що всі хвороби від нервів, то сміх у даному випадку може бути дуже хорошим помічником.
Незважаючи на незаперечні успіхи медицини, і лікарі, і пацієнти часом наштовхуються на межі людських можливостей. Лікарі-офтальмологи не завжди можуть зупинити наступ сліпоти, лікарі-сурдологи змушені з жалем спостерігати погіршення слуху…
Однак якщо прогресування хвороби або настання інвалідності неможливо запобігти, необхідно навчити пацієнта жити в новій — болючою для нього! — реальності. У цій ситуації анекдот, у тому числі з розряду так званого «чорного гумору», корисний і для лікарів, і для пацієнтів. Він допоможе йому відволіктися від своїх переживань, подолати наступ депресії…
Новини-погана і хороша
До чорних — але терапевтичним! — анекдотам відносять і таку байку, популярну в середовищі німецьких лікарів-офтальмологів.
— У мене для вас дві новини: хороша і погана. З якою почнемо? — запитує лікар-офтальмолог у свого пацієнта.
— Скажіть спочатку гарну! — просить схвильований пацієнт.
— Зовсім скоро окуляри для читання вам уже не знадобляться!
— А погана новина?
— ви будете Читати пальцями!
Анекдоти з чорними окулярами і білою тростиною
Реабілітаційне значення анекдоту особливо яскраво проявляється на прикладі інвалідів по зору. Подібні анекдоти з задоволенням розповідають не тільки лікарі-офтальмологи, але і в першу чергу самі незрячі і слабозорі німці.
— Тут все логічно, — пояснює директор музею «Діалог у темряві» з міста Франкфурт-на-Майні Матіас Шеффер. — В силу об’єктивних обставин незряча людина не може встановити зоровий контакт зі співрозмовником. Тому, щоб розтопити лід і спрямувати бесіду в тепле, душевне русло, незрячі німці часто починають розповідати анекдоти, у тому числі анекдоти про своїх товаришів по нещастю.
Пан Шеффер — незрячий від народження. Багато років він був виконавчим директором Товариства сліпих і слабозорих федеральної землі Гессен. Він зауважує, що незрячі люди володіють унікальним досвідом пізнання світу, «внутрішнім зором», і цей досвід знайшов відображення в анекдотах.
Німецькі інваліди по зору люблять підкреслювати, що їх вміння розповідати анекдоти про себе є свідченням успіхів у реабілітаційному процесі, а також оптимізму та сили духу.
Олександр Орлов
Залишити коментар