Свято Вхід Господній в Єрусалим у 2016 році – 24 квітня

Свято Вхід Господній в Єрусалим у 2016 році - 24 квітня

Вхід Господній в Єрусалим – перехідний двунадесяте свято, який відзначається християнською Церквою в останню неділю перед святом Пасхи.

Дата свята Входу Господнього в Єрусалим в 2016 році – 24 квітня. У це Велике свято віруючі прославляють Спасителя як Переможця смерті, тому що Він увійшов у Єрусалим для того, щоб померти за гріхи людей, а потім воскреснути, тим самим рятуючи людство від смерті і вічних мук.

За традицією на Русі свято Входу Господнього в Єрусалим ще називають Вербною неділею. Звідки ж пішла ця традиція? У зв’язку з тим, що в Росії не ростуть пальми, гілками яких зустрічали Господа мешканці Єрусалиму, ці південні дерева замінили гілочками верб, які одні з перших розпускаються навесні. Увечері в суботу, напередодні свята, віруючі приходять в храм з вербами. Під час Всенічного бдіння люди стоять у храмі з запаленими свічками і оздобленими квітами вербами. Все разом це символізує ту зустріч Господа, яка колись сталася при Його вході в головне місто Святої землі.

Верба тут ще й особливий символ весни, часу Великого посту та духовного відродження для людини – і одночасно символ повернення до життя природи. Саме освячення верб відбувається на Всеношній службі після читання Євангелія. Спочатку священики кадят принесені гілки фіміамом, потім читають особливу молитву і кроплять їх святою водою. Повторно верби можна освятити і на наступний день – в саме свято, після Божественної літургії. Освячені в храмі гілочки віруючі приносять додому, де вони можуть зберігатися до наступного року.

Історія свята

Зі входом Господнім до Єрусалиму пов’язано відразу кілька важливих подій євангельської історії. Для того щоб зрозуміти, чому прихід Спасителя справив таке враження на всіх городян, слід звернути увагу на те, що трапилося за день до цього.

Воскресіння Лазаря

Коли Христос вже збирався йти в столицю, з розташованого поруч з нею селища Віфанія прийшла звістка про те, що захворів Його друг Лазар. Сестри Лазаря, Марфа і Марія, прислали до Спасителя вісника, якому Той сказав: «не на смерть Ця недуга, а на Божу славу». Сенс Його слів став зрозумілий не відразу. Тим більше, що коли Христос з учнями прийшов до Віфанії, Лазар уже помер. Йшов четвертий день з моменту його поховання, і Спасителя зустріли зажурені сестри померлого.

– Господи! якби Ти був тут, не помер би брат мій, – сказала Йому Марта. – Воскресне брат твій, – втішив її Ісус. – я Знаю, що воскресне у воскресіння, в останній день, – відповіла Марта. Складно сказати, які почуття вона відчувала при цьому. Але саме тут Спаситель промовив фразу, яка стала однією з ключових у подальшому житті всієї християнської Церкви.

– Я і є воскресіння і життя, – сказав Він, – віруючий в Мене, якщо і помре, оживе. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Після цих слів Ісус разом з сестрами Лазаря, Своїми учнями і в оточенні натовпу прийшов до гробу померлого і наказав відкрити двері всередину. Коли камінь, що закривав вхід, відвалили, на подив, збентеження і переляку багатьох з усипальниці, весь оповитий поховальними пеленами, вийшов воскреслий один Господа.

Ця подія увійшла в богослужбову життя Церкви під назвою Лазаревої суботи. Вона відзначається напередодні свята входу Господнього в Єрусалим. Ну а тоді, дві тисячі років тому, Віфанії, її околиці, а незабаром і розташований поруч Єрусалим, потрясло неймовірну звістку. Десятки свідків рознесли всюди вістка про те, що трапилося, і столиця завмерла в очікуванні. Тепер мало хто сумнівався: обіцяна через пророків Месія Христос був поруч, менш ніж в дні шляху, і ось уже скоро повинен був увійти в Свій місто

Помазання миром

Однак Спаситель не став поспішати і ненадовго залишився в будинку свого воскреслого одного. Під час вечірньої трапези Марія взяла посудину з дорогоцінним миром і вилила на його голову і ноги Христа, а потім обтерла їх своїм волоссям. Цей вчинок здивував багатьох з учнів Господа, а майбутній зрадник Іуда Іскаріот запитав: «Для чого б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати жебракам?». Як свідчить Священне Писання, сказав він так не тому, що піклувався про бідних – просто так склалося, що саме Юда носив скриньку з грошима, куди нерідко клали пожертви. Христос сказав апостолам про вчинок Марії: «Лишіть її, вона зберегла це на день похорону Мого. Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не завжди».

Спаситель мав на увазі, що незабаром Йому доведеться постраждати за мир і навіть померти, тому учням треба цінувати час, проведений з Ним. Був тут і певний символізм – миро лили на тіла померлих, тому Господь сказав учням на те, що Марія як би приготувала Його тіло до швидкого поховання. Серед тих, хто бачив в цей час воскреслого Лазаря, були також первосвященики, вирішили вбити його. Адже Лазар став живим свідченням приходу очікуваного народом Месії, «тому що заради нього багато з Юдеїв приходили й вірували в Ісуса».

Радість і печаль зустрічі

Нарешті Господь попрямував до Єрусалиму. Його супроводжували не тільки апостоли, але і безліч простого народу, а також люди, які стежили за Ним за дорученням первосвящеників. Підходячи до міста, Ісус сказав двом Своїм учням: «Ідіть у село, яке перед вами, і зараз знайдете зараз ослицю прив’язану та осля з нею; одвязавши, приведіть до Мене; і якщо хто скаже вам що-небудь, відповідайте, що вони надобны Господа; і він зараз пошле їх».

Як просив Господь, так учні і зробили. Привівши осля і поклавши на нього свої одягу, вони віддали Його до Ісуса. Господу це було потрібно для того, щоб пророцтво про вході Месії в святе місто було виконано у всій повноті. І ось, коли Він в’їжджав в Єрусалим, назустріч Йому вийшло безліч людей, в тому числі і діти, всі були з пальмовими гілками в руках і голосно вітали Спасителя: «Осанна! благословен грядущий в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів!». Багато стелили свій одяг під ноги тварини, на якому їхав Спаситель, – так, за звичаєм, у стародавньому Ізраїлі зустрічали царів і великих полководців.

Навіть багато учні Христа спочатку не зрозуміли всього значення настільки урочистої події. Однак пізніше, бачачи славу Господа і згадавши старозавітні пророцтва, вони усвідомили важливість іменного такого приходу Спасителя в столиці Ізраїлю. Люди вже готові були визнати в Ісусі Того, Хто прийшов звільнити їх і зробити Ізраїль головним царством землі.

На жаль, не всі розуміли справжнє значення приходу Спасителя, не усвідомлювали, що Він прийшов, щоб дати людям можливість увійти в Царство Боже, а не зробити Ізраїль політичним центром всього світу. Розуміючи це, а також знаючи, що вже через кілька днів цей же народ відвернеться від Нього, Христос плакав над єрусалимом і виголосив грізне пророцтво про майбутнє руйнування міста: «О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Але це тепер від очей твоїх сховане, бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом і оточать тебе, і стиснуть тебе звідусіль, і розорять тебе, і поб’ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, за те, що ти не впізнав часу відвідування твого». Таким чином Господь передрік місту руйнування за те, що народ Ізраїлю відкинув Свого Месію.

В домі Отця

Після прибуття в місто Ісус попрямував в його духовний центр – Єрусалимський храм. Побачивши, що в Божому домі не стільки звершується молитва, скільки йде торгівля жертовними тваринами і птахами, а також обмін грошей, Христос поперевертав столи торговців і міняйл, сказавши так: «Написано: дім Мій дім молитви, а ви зробили його вертепом розбійників».

Простий народ і тут захопився вчинком Господа. Сліпі, криві, немічні підійшли до Нього зі словами: «Осанна Синові Давидовому!» Спаситель же всіх їх зцілив, а обуреним з цього приводу первосвященикам і книжникам сказав: «Хіба ви ніколи не читали: із уст немовлят і грудних дітей Ти влаштував хвалу?». Тут Господь вказав духовних лідерів народу на їх сліпоту, так як вони не визнали Месією Того, Кого дізнався простий народ, в тому числі і діти. Після цих подій Христос залишив Єрусалим і відправився на нічліг у Віфанії. Зовсім скоро Його чекало час випробувань та хресних страждань.

Ікона Вхід Господній в Єрусалим

свято вхід господній в єрусалим у 2016 році - 24 квітня

Іконографія свята Входу Господнього в Єрусалим заснована, зокрема, на тексті Євангелія від Матвія: «Привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, і Він сів поверх їх. І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою; народ же, що передував і супроводжував, вигукував: осанна Сину Давидовому! благословен Грядущий в ім’я Господнє! осанна в вишніх!».

Іконографія насичена образами урочистості і свята, що відповідає самому події, яка багато в чому передує Світлу Пасху Христову. До таких моментів можна віднести образ ошатного Єрусалиму – білі або червоні будови, яскраві одягу зустрічають Христа.

Центральним зображенням на іконі є постать Господа, Який в’їжджає в місто на ослі. Спаситель сидить боком, злегка повернувши голову в бік йдуть за Ним апостолів, (в інших варіантах – у бік Єрусалиму). Рухом правої руки Він благословляє зустрічаючих Його людей. Група апостолів, що йде за Христом, пишеться на іконі зліва.

Учні Господа зображуються сперечалися між собою, так як спочатку вони не розуміли, для чого необхідно було Спасителя так урочисто входити в місто. Пізніше вони усвідомили, що в цьому виповнилося пророцтво Захарії про Месію: «Радій від радості, дочко Сіону, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій гряде до тебе, праведний і рятує, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної».

Праворуч на іконі зображується група людей з пальмовими гілками, – вони зустрічають Спасителя. У стародавньому Ізраїлі пальмова гілка була символом веселощів, торжества і радості, з нею євреї зустрічали знатних людей і полководців. Тут люди вітають Христа як Переможця смерті. Перед ослом ще пишеться фігура дитини, який постилает під ноги тварини свої одягу. Діти також є частиною процесії, що наражається на Месію. Постиланием одягу під ноги євреї зустрічали помазаників на царство. На іконі цей сюжет пов’язаний з тим, що Христос є Помазаником на Царство Боже.

Молитва на Вхід Господній в Єрусалим

“Господи Ісусе Христе, Боже наш, у вишніх з Отцем який сидить на Престолі, вийму на крила від Херувим носиться і певаемый від Серафим, під днєх ж плоті Своея на жребяти осли сести изволивый нашого спасіння і від дітей оспівування приявый і у святий град Єрусалим перш шести днів буття Великодня на вільну пристрасть пришедый, так спасеши світ Хрестом, похованням і Воскресінням Твоїм! І як тоді людие, седящие у темряві і сіни смертней, приемши гілки древес і ваиа від фінік, сретоша Тя, Сина Давидового Тя сповідуючи, такожде і нас, нині в предпразднственный цей день в наслідування онех ваиа і гілки в руках носять, виконай і збережи. І як онді народи і діти «осанна» Тобі приношаху, уподоб і нам у псалмах і пениих духовних душами чистими і нескверными усти прославити вся величі Твоя у свято і у всю седмицю Твоєї пристрасті і неосудно достигнути і причаститися Божественния радості Святої Пасхи в пресвітлі дні Живоноснаго Воскресіння Твого, так заспіваймо і прославимо Твоє Божество укупі з Безначальным Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим і Животворящим Твоїм Духом, завжди, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь”.

Тропар, кондак та величання Входу Господнього в Єрусалим

Тропар, глас 1.

Перш Твоїх страждань в посвідчення загального воскресіння Ти, Христе Боже, з мертвих воскресив Лазаря. Тому і ми, як діти, символи перемоги у руках тримають, Тобі, Переможцеві смерті, вигукуємо: «Осанна в небесах! Благословен Грядущий в ім’я Господнє!»

Інший тропар, глас 4.

Погребшись з Тобою в хрещенні, Христе Боже наш, ми Твоїм воскресінням спромоглися безсмертної життя і в пісні вигукуємо: “Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Кондак, глас 6-й.

Сидячи на небесному престолі, простуючи по землі на молодому ослі, Ти, Христе Боже, прийняв хвалу від Ангелів і прославлення від дітей, восклицавших Тобі: “Благословен, що йде прикликати Собі Адама.

Величання

Величаємо Тебе, Жизнеподатель Христі, і взиваємо Тобі: “Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє”.

Розташовано в Свята

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !