Як назвати торт ?

Як назвати торт ?

Як завжди, пропозиція народжується попитом. Тільки тому, що люди люблять солодке, існує така величезна різноманітність десертів. Тістечка і морозиво, цукерки і печиво, пироги і рулети, тарталетки і пиріжки – ім’я їм мільйон.

А вже якщо говорити про тортах, тільки класифікація за інгредієнтами займе цілий день. А яке розмаїття назв… Так, є чим зайнятися науці «тортологии»!

Діалог в кондитерському магазині, де продають популярні шоколадні торти «Каприз» і Примха»: – Дівчина, скажіть, у вас «Капризи» є? – «Капризів» сьогодні немає. Є одна велика «Примха». Показати?

Отже, з чого почнемо? Звичайно, з шедеврів світової кондитории – тортів, занесених у Червону книгу кулінарії. Це австрійські аристократи «Захер» і «Моцарт», угорські «Естергазі» і «Жербу», німецькі «Лінц» та «Шварцвальд». Історії їх створення оточені легендами. Ці зарозумілі сноби нікому не дозволяють відступати від своїх споконвічних рецептів. Так і чується скрипуче бурчання старого «Захера»: «Не для того я десятки років поневірявся по судах, борючись за право первородства, щоб якась домогосподарка творила, чого їй заманеться».

Є інші смачні знамениті в усьому світі торти, але вони хлопці зговірливими: «Залиште нам наші основоположні рецепти, і – вперед! Рецепт – не догма, а керівництво до дії. Твори, вигадуй, пробуй!». Це «наполеони», «тірамісу», «пташине молоко» та інші.

А ось численна група тортів, за якими можна вивчати географію: «Київський», «Ленінградський», «Празький», «Варшавський», «Паланга». Їх із задоволенням купують як солодкий сувенір.

От торти, які відразу викладають свої паспортні дані: «Дуже приємно, сметанник. Будемо знайомі, медовик. Чізкейк і вафельний, подайте тітці ручку! Ой, вибачте, дайте відкусити шматочок!»

Є назви тортів, які містять натяк, підказку на утримання. Зрозуміло, що не обійдуться без какао та чорного шоколаду «Цариця Савська», «Anima Nera» («Чорна душа»). А «Снігурочку», «Сніжне задоволення» і «Новорічний» важко уявити без легкого вершкового або білкового крему і прикрас з безе.

А ці торти – навпаки, замовчуючи про зміст, розповідають лише про свою формі: «Графські руїни», «Монастирська хата», «Мурашник», «Місячний пейзаж», «Морське дно».

Торти з такими звучними назвами, як «Кариби», «Тропікана», «Багами», «Баунті», навіть немає потреби пробувати. Соковиті екзотичні фрукти, повітряний крем, трохи нудотний смак лікеру – рот наповнюється солодкою слиною, і згадується, пригадується…

А ще є тістечка, які пережили репресії разом з усім радянським народом. У 50-ті роки минулого століття в розпал боротьби з іноземщиною і низькопоклонством перед Заходом було дано вказівку терміново перейменувати еклери і профітролі. Їх було наказано називати довгасті або круглі заварні тістечка з кремом!

Не думаю, що вам траплявся у продажу торт «Анна Павлова». А за кордоном він дуже популярний. Перший раз його спекли в 1926 році в Новій Зеландії, куди приїхала з гастролями знаменита балерина. Серед уражених глядачів був кондитер, який придумав чудовий торт, такий же легкий і повітряний, як Ганна.

Зовсім особлива група тортів – подарункові, ювілейні та весільні. Відносно нове явище – корпоративні торти з фігурками босів, з марципановими зразками продукції. Нерідко вони дійсно справляють незабутнє враження – ефектна композиція, складний декор, ажурні переплетення, квіти. Якщо вам не вдасться спробувати цей торт, не турбуйтеся. Вони рідко бувають смачними. Краще сфотографуйтеся поруч.

Насолодитися смаком ви зможете за великим сімейним столом, де іменинник задуває свічки, а господиня пригощає своїм фірмовим тортом. Ах, як же ніжно і лагідно називаються домашні торти! З якою любов’ю виготовлені всі ці «Андрійка», «Іринки», «Настюши»! Щоб життя у них була довга і солодка!

У мене дещо інший підхід до «имянаречению» торта. Багато років тому до цієї ідеї мене підштовхнула моя маленька донька. Всіх своїх ляльок, щоб не забути, яка від кого вона називала імена дарувальників: лялька Тетянка – від тітки Тані, пупс Шурко – від дядька Шури.

Так у моїй «тортотеке» з’явився дивовижний торт «Маяк» від мілейшей сусідки Марії Яківни. Рецепт чудового торта «Цариця Тамара» я випросила у своїй начальниці Тамари. А рецепт смачного річного фруктового торта «Олечка» мені дістався від сестрички Олі.

Справедливості заради треба сказати, що строго за рецептом я печу тільки перший раз, а потім методом проб і помилок доводжу твір до того смаку, який подобається моїй родині. Сьогодні печемо «Ольгу», чудовий результат цих пошуків. Попереджаю: торт на велику компанію ласунів!

Продукти для тіста: 200 г вершкового масла, 0,5 ст. цукру, 2 жовтки, 2,5 ст. борошна з розпушувачем, 100 г нежирної сметани.

Продукти для крему: 4 білки, 1 склянка цукру, 200 г вершкового масла, 400 г жирної сметани, 4 п. ванільного цукру, 0,5 ст. подрібнених горіхів.

Начинка: 2 банки по 600 г консервованої вишні (без кісточок).

Форма одноразова 26х32 див.

Замісити тісто, відокремити 1/8 частина, спекти корж, остудити, подрібнити в крихту і з’єднати з горіхами. Інше тісто мокрими руками розподілити на змащеній формі і зробити бортики. Випікати до золотистого кольору. Остудити у формі і не виймати.

Вишневий компот довести до кипіння, проварити на середньому вогні без кришки, остудити. Вишні відцідити, а соком (250 мл) просочити корж, включаючи бортики. Зверху розкласти ягоди.

Для крему білки збити з цукром в щільну піну. Літнє масло розтерти з ванільним цукром; продовжуючи розтирати, поступово додати сметану. У цю суміш порціями додати збиті білки, перемішуючи ложкою рухами знизу вгору.

Крем викласти на корж з вишнями, розрівняти і засипати горіхово-пісочної крихтою. Відразу помістити в холодильник.

На здоров’я!

Розташовано в Корисні поради

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !