Як виховувати в дитині незалежність

як виховувати в дитині незалежність

Кожні батьки хочуть бачити своє дитя сміливим, впевненим у собі і незалежною людиною. Але не кожні татусі й матусі дають собі звіт у тому, що будь-який розвиток дитини безпосередньо залежить від їх власне поведінки. Чому ж і двадцять п’ять він не може вирішити свої проблеми самостійно? А був у нього шанс навчитися це робити? Давай розберемося разом.

Перші помилки

До року-двох (ну нехай, до трьох) бігати за дитиною і допомагати йому в усьому нормально. Малюк ще не знає що й до чого, може поранитися, надмірно хвилюватися із-за чергової невдачі, зрештою, наколобродити не бажаючи того. Але далі йому потрібно надавати певну самостійність. Особливо це стосується дітей, які не відвідують дитячі садки.

Гіперопіка з боку дорослих може не тільки зробити з цілком нормального малюка недовірливого і безвольного людини, але і зовсім позбавити його впевненості в собі. Крім усього ще й обдарувати серйозною затримкою в розвитку.

І все починається з дрібниць і цілком зрозуміло, але приводить до самих негативних наслідків. Наприклад, спати, їсти, одягатися, ходити в туалет, з певного віку дитині потрібен такий собі “люфт”, почуття, що він вирішує щоденні питання самостійно. Навіть якщо насправді це не так.

Головне, прищепити своїй дитині відчуття, що він в змозі впоратися з будь-якими життєвими проблемами. Починаючи змалку. І не пасувати перед труднощами. А для цього існує кілька дієвих порад.

  • Завжди хваліть дитину, якщо він щось зробив “на відмінно” (навіть якщо це зав’язані самостійно шнурки). А от якщо десь вийшла промашка спокійно і без зайвих емоцій пояснюйте, в чому помилка.
  • Ніколи не критикуйте своє чадо перед сторонніми і вже тим більше не ображайте і не принижуйте. Профілактичні заходи покарання завжди можна здійснити будинку (якщо вже так необхідно), але тільки не на очах у чужих людей.
  • Використовуйте “єврейський метод”, як показує практика – це найдієвіший засіб виростити самостійного і впевненого в собі людини. Весь секрет у тому, що в єврейській культурі взагалі не прийнято як-небудь засуджувати або карати своїх дітей. У них – дитина – щастя і найвище благо, ну і ставлення до нього відповідне.
  • Ні мам, ні татусів настійно не рекомендується вживати фрази “ось я в твої роки, коли я був таким і т. д.”. Дитині не потрібно переносити ваше життя на себе, він повинен розвиватися як самостійна особистість. Ви можете бути авторитетами в спорті, кулінарному майстерності, підкорення гірських вершин, але не в житті. Його індивідуальність повинна зберегтися спочатку, нехай вона вам і не до вподоби. Але безвольний інфантильний людина ще гірше.

А ще батькам варто не забувати етапи, коли розвиток дитини переходить на більш прогресивний рівень і робити йому “позичені” вже не потрібно. Ти знаєш, що він сам у стані одягнути майку – дай йому це зробити, не хоче їсти – не змушуй, не прибрав в шафі і не приготував одяг на завтра – почекай ранку і “розгублених” очей. І не біжи все робити за своє чадо! Він може з усім впоратися сам!

Розташовано в Мати і дитина

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !