Як виховувати в дитині самостійність?

як виховувати в дитині самостійність?

Виховання самостійності – найважливіший з етапів визначає розвиток дитини дошкільного віку. Усі батьки прагнуть виростити успішного, визнаного, коханого і сильної духом людини. Але в гонитві за особистими амбіціями, часто забувають, який нелегкий і довгий шлях. Як же виховати в дитині самостійність?

Основні правила

Дитина візьме на себе стільки самостійності і відповідальності, скільки йому дозволять дорослі. І тоді, коли вони дозволять. Якщо ти невтомно будеш зав’язувати своєму синочкові черевики, плести доньці коси і носити рюкзаки в школу (щоб не дай Бог не перевтомилися) – звідки ж їм знати, як це робити самим? Перша помилка батьків на шляху виховання незалежної особистості – це гіперопіка.

Навіть немовля, яким би вразливим він не здавався, прагне до самовираження і усвідомлення своїх дій, і ось вже на цьому етапі, батьки повинні зупинитися зі своєю невичерпною любов’ю і дати дитині певну самостійність. Малюк сам хоче вивчати світ і себе, розуміти свої потреби і здійснювати їх, а мамам і бабусям не потрібно в цьому перешкоджати.

Головні помилки

Бажаючи якомога довше оберігати і захищати своє чадо від усіх можливих життєвих труднощів, батьки ризикують отримати в майбутньому ледачого і безтурботного дитини, який навряд чи буде знати, що таке самостійність. Тому свобода в розумній “дозуванні”, просто необхідна. Але підростаючи, дитина буде проявляти все більше норову і цікавості, тому самостійність повинна бути в розумних межах.

Наприклад, першокласнику цілком по силам одягтися без допомоги мами і зібратися в школу, а починаючи з 1,5 віку, діти можуть самостійно тримати ложку або чашку. Якщо ж батьки продовжують за інерцією все робити за дитину, у нього відповідно пропадає здорова мотивація. Навіщо ж намагатися, коли є дорослі, які все зроблять за тебе?

І найпоширеніша помилка – це нав’язувати дитині свою думку і особисті правила. Ти можеш сказати, що дитина не правий, і ти б поступила по-іншому (одяглася тепліше, все ж погодувала хом’ячка зараз, взяла б сумочку з собою і т. д.), але час від часу давай дитині можливість вирішувати самому. Методом проб і помилок він сам розбереться, де був не правий і які наслідки в цьому випадку можливі.

У міру дорослішання у дітей з’являється ще один приклад самостійності – фінанси і грамотне їх розподіл. Як показує практика, тут і виявляється, наскільки батьки змогли розвинути в своєму чаді вдумливість і аналіз ситуації. Якщо твоїй дитині хронічно не вистачає грошей, він постійно просить “добавки” – значить, час закладення базових незалежних розумових процесів було пропущено.

Також варто привчати дітей до формування особистого режиму дня: поділу часу на ігровий і навчальний, відведення годин для сну, прибирання, одягання, прийомів їжі, перегляду телевізора і т. д. Саме тут і формується самостійність. Головне пам’ятати, що найкращий період застосування такої системи – це розвиток дитини дошкільного віку. Чим більше років пройде – тим менше шансів виховати незалежну і цілісну особистість, так що починати потрібно змалку.

Розташовано в Мати і дитина

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !