Ситуацій, коли нашим дітям призначають проведення аналізу крові, дуже чимало: медичне обстеження для вступу в дитячий сад або школу, планова диспансеризація, якесь захворювання. Нерідко цей простий аналіз стає справжнім випробуванням як для дитини, так і для батьків, медперсоналу. Як же правильно підготуватися до аналізу?
Правильно підготувавшись до аналізу, можна істотно зменшити кількість дитячих страхів і сліз, а найголовніше — отримати достовірні дані про здоров’я вашої дитини.
Аналіз крові є важливим діагностичним тестом, що дозволяє об’єктивно оцінити процеси, що відбуваються в організмі дитини. Так, підвищений рівень лейкоцитів або швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) можуть свідчити про наявність запального процесу. Якщо дитина ще зовсім маленький і не може розповісти, що у нього болить, аналіз крові стає незамінним помічником лікаря у постановці діагнозу і призначення необхідного лікування.
Підготовка до аналізу
Похід в поліклініку лякає практично кожної дитини, тому підготуватися до здачі аналізу потрібно заздалегідь. Крім того, недотримання деяких рекомендацій може вплинути на точність дослідження.
За добу до взяття крові дитини потрібно обмежити фізичних навантаженнях, заняттях спортом. За 12 годин до здачі аналізу не можна приймати їжу.
В день аналізу в поліклініку потрібно прийти рано вранці: здавати кров рекомендується з 7 до 10 годин ранку. Безпосередньо перед аналізом, за 10-15 хвилин, дитина повинна перебувати в спокої і теплі.
Перед процедурою потрібно розповісти лікаря або медсестри, які ліки приймає дитина. В момент взяття крові батькам краще залишатися поруч з дитиною. Максимальний об’єм крові, який може одночасно бути взятий для лабораторних досліджень, обов’язково повинен розраховуватися виходячи з віку і ваги дитини, його анатомічних особливостей.
Капілярна кров: за і проти
У разі необхідності дослідження невеликого (до 0,5 мл) об’єму крові традиційно використовується капілярна кров, що надходить з невеликого проколу на пальці або на п’яті. Останній варіант підійде самим маленьким пацієнтам у віці до 1 року і вагою менше 9 кг. В п’яті багато судин і мало нервових закінчень, що дає можливість швидко і безболісно взяти матеріал для дослідження. Для цих цілей рекомендується використовувати бічні поверхні п’яти дитини, а для поліпшення кровотоку п’яту краще нагріти до 34°С. Для цього можна використовувати теплий рушник або наповнену теплою водою гумову рукавичку. Але якщо у дитини погане кровопостачання, погана згортання крові, набряк або пошкоджена шкіра на п’яті, то проводити взяття крові з п’ятки не рекомендується.
У капілярного взяття крові є низка недоліків. Це пов’язано, насамперед, із самим складом крові: капілярна кров має меншу концентрацію кальцію, калію і загального білка, але більш високу концентрацію глюкози і гемоглобіну. Як правило, при взяття капілярної крові на аналіз у зразок також може потрапити залишок антисептика (спирту) і тканинної рідини, що істотно знижує якість проби і впливає на точність лабораторного дослідження.
Недовіру до аналізів капілярної крові викликано і тим, що ймовірність помилок у цьому випадку в три рази вище, ніж при взяття венозної крові. У процесі взяття капілярної крові у дитини можуть виникати болючі відчуття при здійсненні пункції через уколу голки, натискання на палець, повторних проколів або використання великих ланцетів, особливо у випадку слабкого кровотоку.
Капілярну кров у пацієнтів старше 1 року рекомендовано брати з бічних поверхонь середнього або безіменного пальців. Як і при взятті крові з п’ятки, поверхню пальця перед вчиненням пункції необхідно трохи нагріти. Це дозволить підвищити швидкість кровотоку і уникнути надмірного натискування на палець при взяття крові з пальця.
Враховуючи ці обставини, медики країн Заходу сьогодні практично відмовилися від взяття капілярної крові. Однак якщо лікар вважає проведення аналізу капілярної крові необхідним, є можливість підвищити його точність і зменшити больові відчуття. Так, з допомогою скарификаторов, автоматичних ланцетів можна зробити прокол на фіксовану глибину (від 0, 85 мм до 1 мм). Для цих аналізів використовують спеціальні микропробирки з реагентами і колекторами для збору крові.
Що таке аналіз венозної крові?
Кров з вени дозволяє отримати більш об’єктивні дані про стан здоров’я пацієнта. Венозну кров у дітей беруть з серединної ліктьової вени, латеральної підшкірної вени руки, вен рук і ніг, великої підшкірної вени ноги, а також черепних вен (у найменших). Зробити це можна двома способами: відкритим і закритим.
Сьогодні в більшості випадків медсестри забирають кров з вени шприцом, порожнистою голкою або самопливом в пробірку. При цьому були відзначені численні випадки повторного використання голок та інфікування пацієнтів і персоналу. Сама технологія відкритого взяття крові також далека від досконалості — в цьому випадку відбувається підвищення ризику руйнування клітин крові при її перенесенні в пробірку. Крім того, скляні пробірки можуть розбитися, а кров — вбратися у тампон, яким закрита пробірка. Це небезпечна практика, яка загрожує високим ризиком інфікування медичної сестри і співробітника лабораторії, а також поширення гемоконтактных інфекцій.
Оптимальним варіантом отримання крові для дослідження сьогодні є так званий закритий спосіб з використанням вакуумних систем. Це сучасне медичне виріб, що дозволяє уникати помилок, нерідко виникають при використанні систем відкритого типу. Закрита система складається з вакуумної пробірки, власника і голки. Пробірка дозволяє набрати необхідний об’єм крові, а особливим чином заточена голка зі спеціальним силіконовим покриттям легко проникає під шкіру, не викликаючи больових відчуттів.
Після надходження в пробірку кров буде надійно зберігатися в такий пробірці, що виключає можливість втрати матеріалу і необхідність відправлятися з дитиною на повторний аналіз.
Для того, щоб уникнути взяття надмірних об’ємів крові і зробити процедуру взяття крові найбільш безболісної, фахівці рекомендують використовувати педіатричні вакуумні пробірки, а також голки-метелики з катетером невеликої довжини і невеликим діаметром голки і з прозорою камерою, яка дозволяє візуалізувати момент попадання голки у вену.
Сама процедура взяття крові закритим способом проста і не викликає больових відчуттів. На аналіз такого типу медсестрі знадобиться приблизно 30 секунд — за цей час дитина навіть не встигне злякатися, а значить, батькам та медичному персоналу в майбутньому не доведеться витрачати час на роз’яснення і вмовляння: «Це зовсім не боляче». Таким чином, діагностика буде проведена швидко і точно, а маленький пацієнт позбавлений від страху, який інколи супроводжує людину протягом всього його життя.
Єлизавета Васильєва
Залишити коментар