Куріння «травки» вбиває волю. Доведено!

Куріння Суперечки про те, чи потрібно відносити до наркотиків марихуану і чи варто легалізувати її вживання і продаж, здаються нескінченними. Що ж, можливо, «травичка» і не викликає настільки руйнівних змін в організмі та психіці, як героїн. Але її деструктивний вплив на особистість, на жаль, ніхто не відміняв. Куріння «трави» робить людину безпорадною істотою, нездатною об’єктивно оцінювати власне життя.
Вплив травички різноманітно і залежить від особистості самого курця. Проте встановлено, що марихуана діє на настрій вживає: поганий настрій може посилитися аж до депресії, хороше — до ейфорії, а тривога переростає в панічні атаки. Більшість курців марихуани розповідають, що після перших затяжок починають відчувати неприємне занепокоєння і навіть страх, який, втім, швидко проходить, поступаючись місцем безпричинної ейфорії. Нерідко вона супроводжується нападами неконтрольованого сміху та балакучості.
При невротичному тип особистості і схильність до іпохондрії куріння анаші може призвести до панічних атак. «Одного разу під впливом конопель я всерйоз вирішив, що не доживу до ранку: помру від серцевого нападу. Попрощався з усіма друзями, прийшов додому, ліг на ліжко і став чекати кінця», — розповідає один колишній курець.
Але все ж найбільш розповсюдженим ефектом марихуани вважається розслаблене, гарний настрій. У багатьох країнах, наприклад, Канаді чи Голландії, «травичку» дозволено палити смертельно хворим для зняття напруги і як протиблювотний засіб при хіміотерапії.
Проте так чи хороший цей ефект для здорових людей? У своїй роботі «Нариси клінічної наркології» лікарі-дослідники Ст. Чирко і М. Дьоміна аналізують результати більш ніж двадцятирічних спостережень за пацієнтами, які вживають різні наркотичні речовини. Одне з зроблених ними відкриттів: при виборі наркотику люди схильні зупинятися на тому речовині, яке посилює вже закладені в їх особистості риси характеру. Тобто агресивна людина швидше «підсяде» на амфетаміни або кокаїн, володіють збудливим ефектом, а людина, схильна до «умствованиям» — на ЛСД, викликає «метафізичні» галюцинації. До вживання марихуани схильні ті люди, яким спочатку притаманні недбалість і схильність пускати на життя самоплив.
Косячок допомагає їм відгороджуватися від проблем, які часом все-таки навалюються, як від них ні біжи. Відомо, що у більшості курців помітно погіршується пам’ять — це визнають навіть вони самі. Правда, цей факт рідко викликає у них занепокоєння, на відміну від друзів і близьких. Також завзятих «анашистов» відрізняють гугнявий голос і характерний наліт байдужості до подій. Ця дивна апатичність курців поступово викликає здивування, а потім і неприязнь з боку їхніх друзів. Дружба в розумінні «не вживає» — перш за все можливість розділити переживання, поділитися з близькою людиною чимось важливим і отримати відгук. Байдужість одного, що палить, коноплі, ображає, та до того ж починають розходиться погляди на життя: там, де некурящий напружиться і подолає труднощі, «анашист» віддасть перевагу забити сигаретку і «попуститься». Фахівці називають цей ефект синдромом втрати мотивації.
Віддаляючись некурців знайомих, вживає коноплю через деякий час виявляється практично в ізольованому середовищі інших курців. В їх компаніях часто панує наліт богемності, найчастіше, на жаль, помилковий. На перевірку може виявитися, що «початківці художники» та «талановиті письменники» працюють секретарями і продавцями-консультантами. Вони старанно створюють імідж особистостей інакомислячих, вибиваються з сірої маси, а прагнення інших до грошової роботі та упорядкованою життя висміюють як міщанське. Правда, якщо копнути глибше, з’ясовується, що ці люди і не проти б пожити красиво — але не виходить. Під маскою їх нонконформізму ховаються неудачливость, нездатність впоратися з побутовими проблемами.
За словами психологів, залежність від марихуани — річ не нешкідлива. В тому числі тим, що на певній стадії людина починає все більше говорити і все менше робити. Навіть якщо йому пощастить і він не зруйнує свій організм, велика ймовірність того, що зруйнується його особистість. Що нітрохи не краще.
Ганна Заславська

Розташовано в Психотерапія

Залишити коментар

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !