Спізнюєтеся на роботу ?

Спізнюєтеся на роботу ? Кількість офісних працівників у XXI столітті неухильно зростає. За даними Росстату, «білих комірців» вже більше 30 мільйонів — а це одна п’ята всього населення нашої країни. Пропорційно збільшується і кількість звернень до лікарів… Але без роботи теж погано. Де ж вихід? Ось що спеціально для читачів Good-Know розповідають фахівці.
У цьому розділі: Чистюлі проти бруднуль. Хто з них аморально?Чому поцілунки корисні для здоровьяСемь помилок, які руйнують бракСиндром Діогена. Коли пора до психіатра?Коли з-за депресії шматок в горло не лізе

Така сфера людського життя, як праця, є джерелом багатьох стресогенних ситуацій, причому незалежно від того, реалізовується в ній людина чи ні. Так, психологи вже виділяють «стрес безробіття», «стрес домогосподарок» внаслідок добровільної відмови від професійної діяльності, стрес, пов’язаний з нестабільністю на роботі і страхом її втратити, власне «робочий» стрес, пов’язаний з труднощами у виконанні своїх обов’язків необхідністю підвищення кваліфікації, відносини з колегами і т. д. В Росії, за даними аналітиків, кожен третій працівник хоча б раз в тиждень відчуває сильний стрес, а 13% працівників — практично щодня.

Офісні співробітники також піддаються іншим факторам, що негативно впливають на стан здоров’я, таким як гіподинамія, розумові перевантаження і переробки, неправильне харчування і нестачу сну. В результаті у цієї категорії працівників розвивається складний симптомокомплекс, так званий «офісний синдром», який включає як порушення фізичного здоров’я (м’язово-скелетні болі в спині і шиї, погіршення зору і т. д.) так і психічного, що виражаються в синдромі емоційного вигорання. Серед симптомів останнього — нездатність підтримувати свій емоційний стан на одному рівні й емоційне виснаження, байдужість до роботи та небажання підтримувати контакт з колегами.

На жаль, більшість наших громадян «борються» зі стресом методами, не здатними усунути його причину або нівелювати ефект на тривалий період. За даними ВЦВГД 46% респондентів дивляться телевізор, 43% слухають музику, 19% вдаються до допомоги алкоголю, 16% «заїдають» стрес, 15% вживають заспокійливі ліки, 12% займаються спортом, 9% для зняття стресу використовують секс, 2% медитують і займаються йогою.

Експерти стверджують: в залежності від вираженості синдрому емоційного вигоряння, способи розв’язання проблеми умовно можна розділити на дві групи — радикальні і «симптоматичні». «Очевидно, що стрес можна відчувати як на роботі, так і через її відсутність», — коментує Зінаїда Львівна Колеснікова, невролог, завідуюча неврологічним відділенням поліклініки №1 НМХЦ імені Пирогова. — Постарайтеся об’єктивно оцінити вашу ситуацію, спробуйте зробити рутинну роботу більш комфортною і продуктивною за рахунок кращої організації праці і відпочинку, періодично перемикайтеся з одного виду діяльності на інший. Іншими словами, по можливості скоротіть коло чинників, які є джерелами стресу для вас».

«симптоматичним» способів боротьби зі стресом відноситься прийом спеціальних засобів, у тому числі лікарських, мають обмежений за тривалістю ефект. У практиці неврологів давно використовуються ліки, спрямовані на усунення таких симптомів стресу, як нервозність, занепокоєння, безсоння, зайва емоційність. Їх строго індивідуальний підбір: придушуючи ці симптоми, ліки може викликати зниження загальної працездатності і сонливість. Такі кошти часто не підходять для лікування синдрому емоційного вигоряння, адже страждають від нього пацієнти, як правило, бажають зберегти звичний ритм життя і навантаження на роботі. Препарати впливають і на такі фізіологічні прояви стресу як спазми в шлунку і кишечнику, запаморочення, болі в м’язах. Найчастіше пацієнти і не здогадуються, що причина подібних симптомів — стрес і не повідомляють про них на прийомі у лікаря

Якщо незадоволеність роботою і пов’язана з цим дратівливість або, навпаки, апатія ростуть, не дивлячись на перераховані вище рекомендації, має сенс почати змінювати свій спосіб життя і роботу зокрема. «Зверніть увагу на свої здібності і унікальні особливості: що вам цікаво, чим подобається займатися, до якого виду діяльності ви більше схильні. Згадайте свій минулий досвід, які обов’язки, функції у вас виходило виконувати найкраще», — радить бізнес-тренер Денис Родіонов. — «Пошук себе в «режимі невизначеність» потрібен деякий час від півроку до півтора років в залежності від індивідуальних особливостей людини. Зате винагородою вам за труди стане робота, яка буде приносити максимальне задоволення і задоволення».

Не даремно говорить, що вже стала народною, мудрість: знайди собі роботу до душі, і тобі не доведеться працювати жодного дня в році.
Єлизавета Васильєва

Розташовано в Психотерапія

Залишити коментар

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !