Традиції різдва в європі

традиції різдва в європі

Весь християнський світ міг би справляти це свято одночасно. Але те, що за григоріанським календарем відбулося 25 грудня за юліанським сталося 7 січня, Різдво приходить до католиків і православних в різні дні. Однак у кожній країні це свято люблять і відзначають з задоволенням, адже він кожному дарує частинку дива.

Язичницькі коріння

Сьогодні Різдво – одне з головних релігійних свят, але воно, виявляється, має язичницьке коріння. Його попередником вважаються сатурналії, що відзначалися в Римській імперії до IV століття. Це були цілком християнські по духу дні, коли школярі звільнялися від занять, злочинців не карали, а раби навіть мінялися місцями зі своїми господарями і могли віддавати їм накази. Інакше кажучи, наставав час свободи, рівності і милосердя. До початку V століття сатурналії перетворилися в свято Різдва, хоча існує думка, що християнське свято деякий час існувало паралельно з язичницьким.

Втім, точний рік народження Христа не вдалося знайти навіть за встановленими подіям відповідного часу. Історики датують його народження 12 роком до нашої ери (момент проходження комети Галлея, яку можна було вважати Віфлеємською зіркою), або 7 роком (коли проводилася єдина відома перепис населення в розглянутий період). З іншого боку, Ісус не міг народитися після 4 роки до нашої ери, так як Ірод Великий, ледь не вбив немовля Христа, помер саме в цьому році. У всякому разі, вірно те, що більше двох тисяч років тому на світ з’явився дивний чоловік, який назавжди змінив наш світ.

Але перші християни, іудеї – не святкували Різдво, так як за їх традиції всяке народження є лише «початок смутку і болю». Крім того, для християн з точки зору віровчення більш важливе свято Пасхи (Воскресіння Христового). Лише після того, як у християнські громади ввійшли греки та інші елліністичні народи, святкування Різдва стало повсюдним.

На вулицях і площах

Чарівне уявлення Різдвяної ночі, звичайно, вимагає особливої обстановки, як будь-яка вистава вимагає декорацій. У кожній європейській країні її створюють по-своєму – і на вулицях, і в кожному будинку.

Історія народження Христа відома всім. А для того, щоб наочно уявити те, що відбувалося колись у Вифлеємі, у містах і селах по всій Європі до свята ставлять так звані вертепи – скульптурне відтворення Різдва немовляти Ісуса. Композиція вертепу об’єднує, як правило, кілька епізодів: наприклад, поклоніння волхвів і поклоніння пастухів, за євангельським джерел, происходив ших в різний час. У великих композиціях окремими сюжетами можуть бути побиття немовлят, втеча в Єгипет і інші сцени. Обов’язкові персонажі вертепів – Ісус, Марія і Йосиф, взагалі ж кількість фігур може нараховувати кілька десятків. Масштаби композицій теж бувають різними: від мініатюр, які містяться в горіхову шкаралупу, до гігантських сцен з фігурами висотою в кілька метрів.

Більшість європейських країн починає готуватися до свята Різдва з початку грудня. Підготовка ця не тільки духовна, але і цілком матеріальна. У Німеччині відкриваються знамениті на весь світ різдвяні базари. Цій традиції майже 500 років, і її підтримують понад 200 міст країни. Ярмарки розташовуються зазвичай на головній площі біля ратуші. Продавці вбираються в живописні середньовічні костюми, чому торгівля ялинковими іграшками, сувенірами, глінтвейном і гарячими каштанами йде ще жвавіше.

У Східній Європі досі на Різдво проводять обряди, що збереглися з язичницьких часів. У Польщі діти ходять колядувати: співають біля дверей будинків різдвяні пісні і отримують за свій спів солодощі. В Угорщині прийнято влаштовувати вистави ряджених біля будинків, де є дівчата на виданні. Дівчина повинна дізнатися судженого під маскою, трубкою і поцілувати його. У Румунії на Різдво юнаки носять селі плуг і співають колядку-плугушор, в якій йдеться про майбутніх сільських роботах.

Справи сімейні

Безліч традицій пов’язано з прикрасами осель, оскільки здавна Різдво вважається, насамперед, домашнім, сімейним святом.

Головною прикрасою свята служить різдвяна ялина. Ця традиція поширилася по Європі з Німеччини, де перші їли наряджали вже в VII столітті. Донині у німців існує цікавий звичай, званий «Хвала різдвяній ялинці». 26 грудня прийнято відвідувати будинку друзів і родичів і розхвалювати прикрашені ялинки, вимовляючи зі значенням: «Гарне дерево!» Вдячні господарі у відповідь наливають гостям по склянці міцного спиртного. Не дивно, що після кількох таких відвідувань веселощі учасникам заходу забезпечено.

У прикрашанні ялинки використовуються біблійні мотиви: на верхівку поміщають Віфлеємську зірку, на гілках розвішують ангелів, риб (як символ християнства), дзвіночки і труби (символи Благовіщення), ягнят (символ жертовності і невинності).

Втім, не у всіх країнах центром святкового інтер’єру є ялина. У прибережних областях Греції існує звичай прикрашати на Різдво спеціально виготовлений до свята дерев’яний корабель. Його прикрашають гірляндами, стрічками, дзвіночками. Тепер «різдвяні кораблі» продають в магазинах, але є умільці, які і в наші дні роблять їх своїми руками.

У багатьох країнах Європи на Різдво в оселях запалюють свічки і ставлять їх на вікна. В Англії Різдвяна ніч називається тому «вночі свічок». А в Ірландії кажуть, що свічки на вікні вказують Марії та Йосипу, що їх тут чекають і готові прийняти на нічліг. Правда, на думку істориків, у цій традиції є інше пояснення: в роки гонінь на католиків в Ірландії свічка на вікні давала зрозуміти католицьким священикам, що тут їх запрошують відслужити месу.

Обов’язковою прикрасою будинків служать рослини. Одне з них – гостролист, або пуансеттія – має також назву «різдвяна зірка», оскільки схоже на неї за формою. В Англії використовують для прикраси будинку омелу білу, і в переддень Різдва чоловіки мають право поцілувати будь-яку дівчину, що зупинилася в сіни цієї рослини. Важливий атрибут Різдва – хвойні вінки. Їх вивішують над дверима будинків як символ прийдешнього свята і запрошення на вогник друзів і сусідів.

Частування

Зібравши гостей в будинку, з різдвяною традицією необхідно їх як слід нагодувати. З язичницьких часів рясне частування символізує ситну, безбідне життя, і різдвяний стіл не виняток. У більшості європейських країн господарі неодмінно подадуть гостям запеченого Гусака чи качку, свинячий окіст і різдвяний пиріг. Але в кожній державі, звичайно, є свої особливості святкового застілля.

В країнах Східної Європи напередодні Різдва готують звичайно пісні страви, так як в цей час ще триває Різдвяний піст. Наприклад, в Чехії традиційне блюдо – смажений короп з картопляним салатом. Крім того, у слов’янських народів у Різдво прийнято поминати покійних близьких і навіть залишати для них місце за столом.

В Німеччині святковий стіл не обходиться без молочної пшоняної каші з медом і маслом. В Італії на стіл виставляють рис, зварений в мигдалевому молоці, і макарони з сардінцями в соусі з волоських горіхів.

Воістину незліченні варіанти різдвяної випічки. Це пироги, торти, особливе печиво та інші кондитерські шедеври. В Англії до столу подають спеціальний різдвяний пудинг, який повинен містити 13 інгредієнтів – один для Ісуса і 12 з числа його учнів. Чого в ньому тільки немає! Сухофрукти, горіхи, коньяк, вишні, яблука, апельсин, лимон… А крім всього цього перед випічкою тісто кладуть срібну монетку, яка повинна залучити в сім’ю удачу та процвітання. Той, у чиєму шматку пудингу виявиться монетка, буде улюбленцем долі весь найближчий рік.

А в Південній Франції випікають до торжества ритуальний хліб з 12 бобами. Той,хто знайде в своєму шматку хліба боб, неодмінно буде щасливий у прийдешньому році.

Були слухняними ? Отримайте подарунки!

Важко уявити Різдво без подарунків, і на цей рахунок по всій Європі дотримуються усталених національних традицій. Дорослі вигадують, чим порадувати друзів і близьких, самостійно, діточок обдаровують різноманітні «різдвяні діди».

В Англії діти заздалегідь пишуть листи з побажаннями про подарунки на адресу Father Christmas («Батька Різдва») і кидають їх у камін. Вважається, що дим від згорілих послань дійде до адресата, і дитина зможе отримати на Різдво те, що побажав.

Італійська малеча отримує подарунки від казкового персонажа Баббо Натале, який, як і класичний Дід Мороз, схильний обдаровувати тільки слухняних і добрих дітей. Крім того, в Італії діти складають списки подарунків, які хотіли б отримати, а зворушливі листи про любов до своїх батьків. Дитячі твори батьки з гордістю зачитують вголос за різдвяним столом.

В Австрії діти не чули ні про яке Дідуся Мороза. Тут на Різдво подарунки кладе під ялинку сам немовля Христос. Дітям кажуть, що весь рік він спостерігає за ними з небес і записує всі добрі і злі справи, а під Різдво обдаровує тих, у кого добрих справ за рік набралося більше, ніж пустощів.

Різдво – це свято, в якому завжди є місце казці, магії. Головне ж чари різдвяних днів – в тому, що воно об’єднує людей незалежно від їх віри, робить світ радісніше і дає надію на краще. А без надії, погодьтеся, жити було б неможливо.

Розташовано в Свята

Залишити коментар

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Ми вдячні за Вашу цікавість !