Як послухаєш різні розумні голови, так квасоля — просто криниця різних корисностей. А подивишся… Маленький овальний бобик. Трохи крупніше нігтя. І ось в цій крихітці — стільки різних вітамінів… Купа. Купа мала просто! І А, і B, і C, E… Плюсом до них ще і K з PP заодно. Причому велика їх частина квасолі не поодинці, а справжнісінькою натовпом. Групами вітамінів.
Якщо врахувати, що в цьому бобовом гуртожитку — ще і різні мікроелементи типу міді, цинку, фосфору, калію, заліза… І як тільки всі разом вони вміщуються в цю маленьку фасольку?! А втиснувшись, не просто так стоять, пасивними пасажирами. Пихтять, намагаються, різні корисності нам всім приносять.
Цинк і мідь, наприклад, посилюють секрецію шлункового соку. Що, між іншим, не менш важливо і при захворюваннях печінки, при гастритах. Калій позитивно впливає на нашу серцеву систему, підтримуючи її працездатність. А всі разом, об’єднавши свої вітамінні і мікроелементні зусилля, — не дають утворюватися зубного каменю і навіть… Розчиняють каміння в нирках!
І це ще не все. Вживання квасолі знижує рівень цукру в крові. Так що для хворих на цукровий діабет це бобове — не просто корисний харчовий продукт, а справжня палочка-виручалочка.
Одним словом, «їжте, громадяни, квасоля, будете здорові!»
Але… Користь — це, звичайно, добре. Кажуть, корисні звички продовжують життя. На відміну від шкідливих, які роблять її приємною. А ось у квасолі — ніяких відмінностей. У неї всі — і корисність, і приємність — в одному флаконі! Я так, якщо чесно, більше люблю квасолю не за те, що вона корисна. А саме за її смак. Смачна вона, смачна! Навіть сперечатися з цього приводу не збираюся. Тому що впевнений, що той, хто надумає стверджувати протилежне… Та він просто не вміє її готувати!
А приготувати страву з квасолі, між іншим, не так вже й важко. Ось, наприклад, рецепт. Я його свого часу в Угорщині надибав, коли там у будзагоні був.
Але… по порядку.
В оригінальному варіанті це блюдо називається «боб фьюзелек». «Боб» в перекладі на російську — «квасоля». А терміном «фьюзелек» угорці об’єднують досить велику групу рецептів, в яких в якості заправки-згущувача використовується так званий «ранташ» — борошно, обсмажена на тваринному жирі і розлучена холодною водою або молоком.
Для приготування боб фьюзелека нам знадобляться:- півкіло квасолі;- цибулина (краще велика!) і 4-5 зубчиків часнику;- по дві столових ложки свинячого жиру, сметани і вполовину менше — борошна;- два неповних склянки холодної води.Ну, і приправи, само собою. Пару листочків лаврушки, половину чайної ложки кмину, повну — паприки (червоного меленого запашного перцю), і дві — гірчиці. Сіль і інші прянощі — за смаком.
Квасоля, цибуля, часник, кмин, лавровий лист, гірчицю заливаємо водою і варимо до готовності бобових. Що багато в чому буде залежати від того, який їх варіант ми візьмемо за основу. Квасоля заморожена, оскільки таким способом консервуються, як правило, нижчі її сорти, готується швидше і легше. Та й замочувати її не треба. Але, незважаючи на ці, здавалося б, очевидні переваги, особисто я віддаю перевагу все-таки суху. Звичка, напевно, позначається.
З сухою, звичайно, метушні більше. Але ненабагато. Для того щоб її замочити, години 2-3 цілком достатньо. Вранці встав і насамперед — квасолею зайнявся. Промив, залив холодною водою і залишив осторонь. Поки зуби почистив, приготував сніданок, посуд помив… І час вийшло. Можна ставити квасолю на плиту. В тій же воді, в якій вона і замочувалася. І не солити. Ні в якому разі! Інакше квасоля, як кажуть кулінари — «задубеет». Ось і всі секрети сухої квасолі.
Як заморожені, сухі чи боби будуть готові, води в каструльці повинно залишатися з невеликим запасом — десь на сантиметр вище їх рівня. Про ранташ-загущувач пам’ятаємо? Ось, як раз настав його час.
Для початку в якій глибокій мисці змішуємо з водою сметану і паприку. Потім розігріваємо гарненько жир…
Так, використання жиру тваринного походження, найчастіше свинячого, — одна з характерних особливостей угорської кухні. Напевно, дають про себе знати кочові коріння цього народу. У нас, особливо на півночі, багато господинь до смальцу ставляться з упередженням. Тому, якщо когось бентежить свинячий жир — жодних проблем! Спокійно замініть його на більш звичне нам рослинне масло.
Добре розігріваємо жир (або масло!) і підсмажуємо на ньому борошно. Як тільки вона набуде світло-коричневий відтінок, відставляємо сковороду з вогню, хвилинку-другу даємо вмісту трохи охолонути і, помішуючи, розводимо його раніше приготовленої водяній сметано-паприковой сумішшю.
Вийшла в результаті густенькую рідина додаємо в каструльку до квасолі, гарненько перемішуємо… Ще хвилин 10 кип’ятимо на слабкому вогні, присаливаем, пробуємо… Як, готово? Начебто, так. Можна і розкладати по тарілках.
Тут у угорців теж свої особливі правила. Всі фьюзелеки, і наш — не виняток, подаються на стіл в глибоких тарілках. І їсти їх треба ложками. А ось з чим — тут обмежень практично немає. Можна з м’ясом, з сардельками, можна з сосисками.
Фьюзелек — відмінне доповнення до будь-якого виду м’яса і м’ясопродуктів, яким можна урізноманітнити гарнірні складову нашого столу. А то все картопля, картопля… До якої, вряди-століття, зрідка присоседятся рис або макарони. Ось боб фьюзелек і складе їм гідну компанію.
Правда, гарнір… Це одне. А якби до нього ще й те, що він повинен доповнювати!
Згоден. М’ясо — теж важливо. І про те, як його приготувати, ми як-небудь обов’язково поговоримо. Але — в інший раз. Як, заперечень немає?..
Залишити коментар