Вміст солей заліза в шпинаті експериментально було визначено ще в XIX столітті. І аж до 1937 року ця овочева культура вважалася за ним чемпіоном серед рослин.
Але в той час, коли вся радянська країна раділа початку серійного випуску на Челябінському заводі першого дизельного трактора С-65, а Німеччина сумувала через з приводу загибелі свого дирижабля «Гінденбург», хто-то, не в міру допитливий, вирішив все-таки уточнити з приводу цих самих солей. Ось тут і з’ясувалося…
Виявилося, що в перші підрахунки помилочка закралася. Може, лаборант був не дуже уважним, а може, він просто поспішав… Але факт залишається фактом. Кому поставили неправильно. Не там, де треба. І фактично в шпинаті солей заліза в 10 разів менше, ніж визначили тоді, у вже далекому XIX столітті.
Але все одно. Навіть незважаючи на цей науково-історичний казус, заліза в шпинаті — більш ніж. І всі його солі в цієї овочевої культури, між іншим, в легкозасвоюваній формі. Відповідно, швидко і ефективно використовуються нашим організмом.
По йоду шпинат вже абсолютно точно, без якої помилки — растениевый чемпіон. А цей мінерал, між іншим, уповільнює старіння клітин. Не так щоб зовсім і назавжди, але… При відсутності під рукою Всесоюзного ленінського комуністичного союзу молоді, який як-то — пам’ятаю, пам’ятаю! — гарантував вічну молодість, можна зорієнтуватися на листя шпинату. В свіжому або замороженому вигляді — без різниці. Хто що любить.
І за змістом білка шпинат займає почесне третє місце, пропустивши на перше зелений горошок, а на друге — молоді стручки квасолі. Природно, це тільки серед рослин. М’ясо тут — поза всякою конкуренцією. Хоча заради справедливості треба зазначити, що за своїми властивостями білок шпинату схожий з білком коров’ячого молока.
А ще у цієї овочевої культури — калій, цинк, кальцій, магній і… І ціла купа різних вітамінів. Які, між іншим, не руйнуються при термічній обробці або консервації шпинату.
Тому тикати пальцем у бік різних страшних хвороб типу дитячого рахіту, анемії, цукрового діабету, туберкульозу, гіпертонії, ентероколіту навіть соромно якось. Ось чесслово!
Так, якщо ви просто стомилися. Чи хочете підвищити опірність організму різним інфекційним захворюванням, яких нині… Візьміть, так приготуйте шпинатику.
Як? Та все до неподобства просто. Це раніше в магазинах шпинату вдень із вогнем було не знайти. А сьогодні…
Нині він, як правило, в будь-якому продуктовому. Головне, зорієнтуватися — де відділ заморожених овочів. Ось там, серед брюссельської капусти, зеленого горошку і мексиканської суміші повинна причаїтися і стандартна упаковка шпинату.
Крім неї нам знадобиться:
— 4-5 середніх картоплин;- цибулина;- 100-150 г молока;- 5-7 зубчиків часнику;- шматочок сала грамів на 100, який при бажанні можна замінити рослинним маслом;- сіль і перець, природно, за смаком.
І… Починаємо?
Головне правило варіння картоплі знаємо? Якщо нам потрібен апетитний бульйон, картоплю кладемо в холодну воду. Якщо ми зорієнтовані на те, щоб за підсумком смачним вийшов сам картоплю, він закладається у вже киплячу рідину.
В даному випадку нам потрібен другий варіант. Тому чистимо картоплю і, як вода в каструлі закипить, кидаємо в неї бульби, попередньо розділені на 4-8 частин. Чекаємо повторного закипання, присаливаем, зменшуємо вогонь і накриваємо кришкою.
Поки картопля вариться, можна зайнятися всім іншим.
В першу чергу — шпинатом. В іншу каструльку наливаємо 100-150 грамів води, ставимо її на плиту і, не чекаючи, поки закипить, закладаємо наш чудовий овоч. Вся платівка замороженого шпинату не увійде, вже перевірено. Тому, не мудруючи лукаво, з допомогою ножа або прямо руками розламуємо її на невеликі шматочки і опускаємо у воду. В процесі закипання шпинат розморозиться. А потім звариться. Для цього воді в каструльці треба все-таки дати покипіти кілька хвилин. Після чого вогонь вимкнути, а ємність зі шпинатом відставити з плити. Нехай подостынет.
А ми тим часом ріжемо сало. На невеликі, нетовсті шматочки, які кидаємо на розігріту сковорідку. Як кинемо, вогонь під нею зменшуємо. Для того, щоб з сала витопити жир, він не повинен бути сильним. Трохи вище середнього — ось це саме те. Ну, і час від часу помішувати — не забуваємо.
Поки жир топиться, чистимо цибулину, розрізаємо її на дві частини і шаткуємо. Спочатку тонкими півкільцями, а потім і їх — поперек. Чим дрібніше, тим краще.
витопився Жир? Зі шкварками можуть бути варіанти. Їх можна відкинути зі сковорідки, а можна обсмажувати цибулю прямо з ними. Тут все залежить від того, як до сала ставляться ваші домашні. Якщо не дуже, то краще шкварки відкинути і пасерувати цибулю чисто на вытопившемся жирі. Ну, а якщо дуже «не дуже», то його, від гріха, краще замінити парою столових ложок рослинного масла.
до Речі, цибуля в процесі обжарювання теж не треба забувати помішувати.
Поки цибуля та справа, шпинат вже встиг охолонути. Відкидаємо його на дрібнопористого друшляк і даємо стекти. А самі займемося часником. Чистимо його і — в часникодавку. Якщо в господарстві немає, то очищені, дрібно порізані зубчики кладемо в ступці з допомогою маточки розтираємо їх.
О! А картопля-то… Вже. Зварилася.
Воду зливаємо, додаємо в каструльку теплого… Обов’язково теплого молока! Від холодного картопля потемніє.
Додаємо в каструльку теплого молока і розминаємо картоплю на пюре. До якого додаємо пасеровану цибулю, роздавлений часник і відціджений варений шпинат. І все це добре перемішуємо. До утворення однорідної маси приємного зелено-діамантового кольору. Нашого гарніру. Заради якого, власне, все і затівалося.
А щоб перевірити його в справі, не зволікаючи, — на тарілку наш гарнір. І до нього чого-небудь такого. Чоловікам — посытнее. Шматочок рибки, наприклад. Або м’яска. Або котлетку. Ну, а жінкам, якщо вони краще будь-якого бухгалтера ведуть облік з’їденим калоріях, можна до шпинату порекомендувати щось більш легке. Наприклад, смажене яйце.
І якщо все це, та вже на тарілці… За стіл. За стіл, шановні!
Залишити коментар